13 червня 2023 року в бібліотеці ім. М. Чернишевського відбулася зустріч
з автором-виконавцем В’ячеславом Купрієнко та маріупольською поетесою Оксаною Стоміною.
В. Куприєнко – автор-виконавець пісень. Пройшов афганську війну, має нагороди і залишився військовим по духу своєму, змінивши тільки зброю на пісні. Відверто, мужньо іноді жорстко він «розповідав» нам про піхоту і розвідку, про відчуття на війні і спогади дому, про розмову діда і онука і звичайно про кохання, що тріумфує. Кожне слово було зрозуміло нашим військовим і як підтвердження велика вдячність В’ячеславу, добрі слова, чоловічі рукостискання і напослідок слова: «З вашими піснями можна підніматися в бій».
Так би і залишилась наша зустріч «чоловічою розмовою», якби В’ячеслав не приготував нам сюрприз, запросивши на цю зустріч поетесу з Маріуполя , громадську діячку Оксану Стоміну. Тендітна, гарна, талановита, завжди усміхнена, щира з великою душею, в якій вміщується біль за своє місто, країну, наших військових і неймовірна сила віри в наше майбутнє і Перемогу. Оксана пише вірші до яких думками повертаєшся наче знову хочеш прожити частинки її життя, життя нашої країни. Живеш і плачеш її віршами.
Зараз Оксана Стоміна та В’ячеслав Куприєнко мають велику місію, проводити творчі вечори у нас в країні та за кордоном, на яких розповідають всьому світу про нелюдську жорстокість цієї війни, подвиги наших військових, наші надії і мрії, нашу незламність і віру в Перемогу.
Дякуємо дуже, що знайшли час завітати і до нас!
Дякуємо військовим, читачам, друзям, що були разом! Слава Україні!
КАЧА /Оксана Стоміна/
Загиблим у власних оселях присвячується…
З похмурого неба потроху сочиться ранок.
На тілі будинку навпроти – велика рана.
І просто крізь неї сюди потрапляє сонце.
І я безпорадно дивлюся жахливий сон цей
Й не можу повірити тому, що очі бачать.
Над домом навпроти розпачливо «плине кача»…
Будинку навпроти поцілили просто в груди.
Іще нещодавно тут мешкали різні люди,
Напрочуд живі та звичайні, щасливі наче.
Отож забирайся, не край мого серця, каче!
Тут мешкали люди, ні в чому не винні, тому
Залиш їхнім душам літати над їхнім домом!
І не затуляй-но їм неба, зрадлива птахо!
Запізно тримати крила над їхнім дахом!..
Березень 2022, Маріуполь
Залиште відгук