ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Поезія війни /ЦРБ ім. Євгена Плужника/

24 березня 2022 року. Рівно місяць тому, о 5-й ранку, почалось повномасштабне вторгнення росії на територію України. Дякуємо кожному захиснику! Разом переможемо! Все буде Україна🇺🇦💛💙!

«П’ята ранку, було темно, було тихо, як в раю,
Ти прийшов на нашу землю, щоб знайти тут смерть свою.
А ти думав, сучий сину, чадо чорної пітьми,
Що тебе із хлібом-сіллю будем зустрічати ми?
Ні, тебе зустріне куля! Моя куля у бою,
Щоб роки тобі зозуля не кувала у гаю.
Ти прийшов, як злодій, підло і підступно,
І тому я уб’ю тебе, як світло убива завжди пітьму.
Я уб’ю тебе, мій враже, за Житомир, Київ, Львів,
І ніхто мені не скаже, що людину я убив!
Бо ти зовсім не людина, син двоглавого орла,
Недарма твою країну звуть “імперією зла”.
Хай мою відчувши силу у бою крізь чорний дим,
Ти піднімеш прапор білий, щоб залишитись живим.
Та тебе, так званий “брате”, я не братиму в полон.
Твоїм тілом, м’ясом клятим годуватиму ворон.
І твої мерзенні кості без скорботи і жалю
На церковному погості я голодним псам скормлю.
Ти покинув свою Рашу під покровом темноти
І прийшов на землю нашу, щоб у неї полягти.
Та злочинець, а не воїн, злий пройдисвіт і палій,
Ти могили не достоїн у святій землі моїй».

                                                                                              Юрій Рибчинський, 2022

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*