ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Перехрестя історії: Орськ та «Орск» /ЦРБ ім. Євгена Плужника/

Перехрестя історії: Орськ та «Орск».

У порту Бердянська, який перебуває під контролем російських військових, знищений російський десантний корабель «Орск». Про це офіційно повідомляють 24 березня Військово-морські сили ЗСУ.
Сьогодні слово «Орськ» буде надзвичайно популярним. Географічна точка, назву якої воно позначає, пройшла і через біографію Тараса Григоровича Шевченка.

У 1847-48 роках після арешту і заслання, рядовий третьої роти п’ятого лінійного батальйону ніс службу саме в Орській фортеці. Всупереч суворій забороні писати і малювати, Тарас Шевченко створив тут значну частину своїх поезій, які йому вдалося зберегти в «захалявних книжечках». Тут він порушив і заборону малювати та задокументував себе в солдатській уніформі. Адже свободу не зламати.
Спогади про «місто-погань» Тарас Шевченко зафіксував у повісті «Близнята», написаній у 1855 році:
«То ось вона, знаменита Орська фортеця! — майже промовив я, і мені стало гірко, нестерпно гірко, наче на мене бозна-яке нещастя чекало в цій фортеці. А страшна пустеля довкола неї здавалася мені зяючою могилою, готовою поховати мене живцем… Під’їжджаючи ближче до фортеці, я думав (дивна думка), чи співають пісні в цій фортеці. І готовий був бозна на що закластись, що не співають. У таких декораціях можливе тільки німе мовчання, яке переривають важкі зітхання, а не гучні пісні.
Просуваючись ближче й ближче широким, ледь поцяткованим зеленню лугом, я вже міг чітко розрізнити фортецю: біла цятка виявилася невеликою кам’яною церквою на горі, а червоно-бура стрічка — дахами казенних будівель, як-то: казарм, цейхгаузів та інших. Переїхавши дерев’яний, на дуже рідких палях, місток, ми опинилися у фортеці. Це велика площа, оточена з трьох сторін каналом аршини три завширшки та валом з пропорційною висотою, а з четвертого боку — Уралом. Ось вам і фортеця. Недарма киргизи називають її Яман-кала (місто-погань. — ред.). Як на мене, це чи не найпристойніша назва для неї».

             Т. Шевченко, «Автопортрет», 1847

Джерело: Національний музей Тараса Шевченка
#БердянськцеУкраїна
#ЗСУ
#БорімосяПоборемо
#FightLikeUkrainian
#StandStrong
#StandWithUkraine
#музейшевченка
#Бібліотека_на_Прорізній
#Бібліотека_Плужника
#shemuseum

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*