Читачі бібліотеки ім. М. Костомарова, які відвідали чергову інформаційну хвилинку,
дізналися як з’явилося вітання «Слава Україні» та чому воно стало нашим кредом.
Відомому українському привітанню-гаслу «Слава Україні» за різними історичними свідченнями, вже майже сто років. Воно з’явилося в часи УНР (1918-1920). Так вітали одне одного чорні запорожці – збройна формація армії УНР, яка діяла на теренах України, виборюючи її незалежність.
Також можна знайти інформацію, що за часів ІІ Гетьманату Павла Скоропадського використовували аналогічну фразу «Слава Україні! – Гетьману слава!».
Згідно з істориком Володимиром В’ятровичем, «Слава Україні» ввійшло до українського лексикону у 1920-х роках – задовго до появи ОУН і УПА (і до приходу фашистів та Гітлера до влади теж). Інформаційними просторами блукає уривок з книги Юрія Горліса-Горського, де він пише, що почув цю фразу від кількох повстанців «Холодного Яру» – в них тоді було заведено вітатись «Слава Україні!». А відповідати потрібно було «Україні слава!».
24 вересня 1920 року на Черкащині відбулась нарада холодноярських отаманів, в якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. Степова дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців і розповсюдила вітання «Слава Україні! – Україні слава!».
В нинішньому вигляді гасло з’явилося в «Леґії Українських Націоналістів» (ЛУН) –першій українській націоналістичній організації, що діяла у 1925-1929 і стала однією з організацій-засновниць Організації Українських Націоналістів (ОУН). Коли виникло питання про організаційне вітання, схоже на те, що саме Юрій Артюшенко запропонував використати вітання чорношличників: «Слава Україні! – Козакам слава!». Пропозицію товариство схвалило, але з уточненям – відповідати: «Героям слава!».
І вже потім «Слава Україні – Героям Слава» стали вигукувати українські повстанці. Це було і привітання, і гасло, і побажання, і щось на кшталт паролю-виклику.
Залиште відгук