Все частіше ляльки потрапляють у дорослий світ, де стають не друзями у іграх, а об’єктами естетичного задоволення, елементами інтер’єрного дизайну, предметами колекціонування, а іноді — і справою всього життя. Хто б міг подумати, що ляльки можуть бути потрібними в умовах війни?
Але сьогоднішня гостя бібліотеки ім. А. Костецького для дітей, чудова майстриня Маріанна Перепелиціна довела десятикласникам Київської гімназії 154, що навіть у найскладніших умовах мистецтво здатне творити чудеса.
Чи потрібна мистецька освіта для того, щоб стати лялькарем? Якщо так, то якою вона має бути, й що впливає на її якість? Де варто навчатись на художника сьогодні — та що це дає? Де брати натхнення? Дізналися сьогодні про те, чому ляльки — це доросла справа, як стати лялькарем і чому це можна зробити і без освіти. Створення авторської ляльки — неймовірно складний і кропіткий творчий процес, у якому лялькар в повній мірі розкриває свою майстерність володіння матеріалом і інструментом і висловлює свої почуття і емоції як по відношенню до майбутньої ляльки, так і до потенційних глядачів. Автор може наділити чимось незвичайним існуючий образ, розгледіти в ньому щось своє, втілити це в ляльці. Авторська лялька завжди є унікальною. Так, але ж творець її зробив, вдосконалив, довів її до образу, вдихнув життя! Окрім естетичного задоволення така справа має і суто практичне значення, адже при виготовленні використовуються матеріали, що мають бути утилізовані! А, як нам відомо, одним із найважливіших завдань, що стоять наразі на порядку денному в суспільстві, є формування екологічної культури у дітей, починаючи з раннього віку. Екологія довкілля тісно пов’язана з екологією душі, а це і є однією із місій мистецтва.
Отже, що потрібно, щоб самому увійти у світ лялькарства?
Не боятися розпочати!
Залиште відгук