Історики ще й досі сперечаються, скільки років Києву – сьогодні вже загальновідомо, що дата святкування 1500-річчя міста у 1982 році була умовною та занадто ідеологізованою. Набагато точнішими є дати заснування деяких пам’яток історії та культури, згадки про які ми знаходимо у літописах та офіційних документах від найдавніших часів.
Виставка «Місто на хвилях вічності», яку було презентовано в Бібліотеці ім. Ошера Шварцмана 25 квітня,
прослідковує історію тих пам’яток, що ми й сьогодні можемо бачити на власні очі у столиці України.
За відправний пункт подорожі бібліотека та її партнери-співорганізатори Виставкова агенція «МожАрт» і Київський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини обрали План Києва та його околиць полковника Івана Ушакова 1695 року (в авторській реконструкції того самого «святкового» 1982-го, виконаній Г. Алферовою та В. Харламовим). Це – найдавніша відома на сьогодні достовірна мапа міста, що відображає у коректному масштабі тогочасні місцевості та споруди. Серед останніх ми обрали 14 об’єктів, відомих з княжих та козацьких часів. Більшість з них є Світовою спадщиною ЮНЕСКО.
Але що могло зберегтися протягом століть у місті, яке зазнавало нашестя татаро-монголів і нацистів, пережило століття імперського та радянського поневолення? Душею Києва завжди залишались його золотоверхі храми й монастирі, що височіють на давніх пагорбах, тихо пливуть Подолом, деінде проглядають у зелені мальовничих навколишніх міст. Багато з них перебудовувались протягом віків, змінювали зовнішній вигляд, були зруйновані та поставали з попелу. Від найдавнішої – Десятинної церкви – залишились лише фундаменти… Трішки історії та цікавих фактів про кожен об’єкт можна знайти на планшетах, а на підлозі – напрямок та відстань до кожного з них. Точка відліку – вул. Стрітенська, 4/13, бібліотека єврейської літератури.
Церкви в єврейській бібліотеці? Чому б і ні, якщо найдревнішим автентичним документом, написаним на території Київської Русі, є знайдений у Єгипті Київський лист, де вперше давньоєврейською мовою згадується назва «Київ».
Ну й щоб було ще цікавіше – маленький квест: спробуй знайти об’єкт на давній мапі. Організатори навіть декілька підказок зробили, позначили приблизне місцезнаходження бібліотеки на плані та розмістили на планшетах поруч із сучасним зображенням споруд маленький уривок мапи. Але ж місто вже й у ХVII столітті було чималеньким, та й сама мапа дуже незвична нашому оку.
Тож організатори запрошують: приходьте на виставку та пориньте у подорож на хвилях вічності разом з величним градом.
А повертаючись до вигаданої дати заснування столиці та «ювілею» 1982 року… Вони подарували нам чудове свято – День Києва, що з того часу відзначається в останню неділю травня.
Саме до цієї дати працюватиме виставка.
Залиште відгук