2 березня в нашій бібліотеці відбулася зустріч з к.і.н., провідною науковою співробітницею Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України – Галина Бондаренко.
У будь-якій війні чимало містичного… А українські жінки неймовірні майстрині вибудовувати паралельні світи і в них заманювати врага-супостата. І тим самим впливати на перебіг війни. Відтак не дивно, що сучасний образ відьми став образом жінки-месниці.
Саме про це та багато іншого розповіла на зустрічі з Галина Бондаренко:
«Як вижити під час війни, за що зачепитись в умовах, коли все матеріальне виявляється таким крихким під ударами ракет, а фізичне буття людини та її психіка постійно загрожені? За час повномасштабного вторгнення більшість українців вже набули власного досвіду виживання, одним із засобів якого виявилась також активація архаїчних знань, світоглядних практик та пластів свідомості. Бійці на фронті уміють знайти воду, користуючись лозою, майструють печі та плити з підручного матеріалу, відроджуються народні обряди, ритуали календарного та життєвого циклів, навіть у тих регіонах, де вони раніше вийшли з ужитку.
Бажання заручитися захистом надприродних сил, знайти необхідні інструменти та посередників для цього викликало суспільний попит на передбачення, ворожіння, магію, зміцнило релігійну віру. Науковці, що досліджували дану тематику, стверджують, що це явище, притаманне всім війнам. Британський історик Оуен Девіс, у своїй книзі «Надприродна війна: магія, ворожіння та віра під час Першої світової війни» (Owen Davies. Supernatural War: Magic, Divination, and Faith during the First World War. Oxford, 2019) аналізує явища, які зараз так само побутують у воєнних українських реаліях. Зокрема йдеться про прогнозування тривалості війни, ворожіння про долю воїнів, виготовлення талісманів та оберегів, носіння Біблії солдатами на фронті.
Окремі наративи сучасної російсько-української війни спираються на міфічний символізм народних традицій. Завдяки сучасним інформаційним технологіям вони поширюються по всій країні та за її межами, стають частиною загальної спадщини людства. Це трапилось, наприклад, з фольклорним образом відьми, трансформованим відповідно до вимог часу. В історичних джерелах є згадки про те, що у військовому обозі Богдана Хмельницького була підвода з бабами-знахарками та чарівницями. Етнографам добре відома ситуація, коли в експедиції на запитання «А колись у вашому селі були жінки, яких вважали відьмами?» відповідають: «Чого були, і тепер є». З початком повномасштабного наступу в соціальних мережах з’явились звернення жінок, зокрема і науковиць-фольклористок, «згадати про свої відьомські жіночі сили і наслати порчу на ворогів»…
Сучасний образ відьми став образом жінки-месниці. Позивний «Відьма» беруть собі жінки, що служать у Збройних Силах України.
Міфологічний пласт традиційних уявлень так само поширений і серед чоловіків-військовослужбовців. Це відображається у тематиці військових шевронів, позивних (Мольфар, Відьмак, Вовкулака), в поетизованих розповідях про учасників Сил спеціальних операцій як про вовкулак чи вовків-месників.Надзвичайної популярності набув вірш-закляття поетеси Людмили Горової «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже», що відтворює ритміку традиційних замовлянь, перекладений багатьма мовами світу та покладений на музику. Багато жінок, які пережили окупацію, стали вимушеними переселенками, писали, що для них цей твір став засобом звільнення від почуття безсилля, можливістю психологічного впливу на ворога.
Цікава трансформація відбулась із народною іграшкою – лялькою-мотанкою. Акцент на її обереговій функції з’явився з початком російсько-української війни у 2014 році. Такі ляльки часто робили діти й передавали на фронт захисникам як обереги. Відтоді це явище стало ще поширенішим. Майстриня Юлія Жданович, що проводить майстер-класи з виготовлення іграшки, повідомляє, що готові ляльки ще й освячують. Відомі випадки, коли на окупований територіях рашисти не грабували квартир, у яких бачили мотанку, боючись помсти надприродних сил та прокляття.
Ці та інші явища езотеричного, містичного плану, що виникли давно та існують і в площині сучасної війни, засвідчують умовність межі між матеріальним і духовним, архаїчним та модерним, наукою та релігією і спонукають до роздумів що, можливо, істина десь посередині…»
/Із лекції Г. Бондаренко «ВІРА ТА МАГІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ»/
Залиште відгук