«Відбитки»

«Не можна двічі увійти у ту саму річку»? Можна. І це точно про гостя, презентацію книги якого

провели 12 лютого Бібліотека ім. Ошера Шварцмана та Друкарський двір Олега Федорова.

Адже ще 10 років тому Артему Попику відмовили у подальшому обслуговуванні саме в нашій бібліотеці – не повернув вчасно збірку Ліни Костенко…

Мабуть, таке довге читання класика сучасної української літератури все ж вплинуло на Артема. Як інакше пояснити, що інженер-конструктор, а на теперішній час – мінометник прийшов у літературу? Війна тільки пришвидшила цей процес, адже автор знайшов свою тему, те, що болить. «Відбитки», за словами Артема, книга про те, що засмучувало та радувало нас цього (воєнного) року, про дохлого окупанта, ще поки живого окупанта, танки, трактори, міни і котли з зіллям, про Ірпінь, Бучу, Азовсталь та Бахмут і про те, що ми – і завдяки і всупереч – але все одно обов’язково переможемо. Про те, про що можна поговорити:

Війна покаже, хто де є
Війна іржу у сталь кує
У кожного своя дорога
І біль
І втрати
Й перемога,

читав автор… А разом з ним і ми отримували більше віри в те, що

І всміхнуться лани
І вернуться сини
І країну збудуєм для слави.

Артем Попик знову читач бібліотеки, бажаний гість, а книга з його автографом займає місце серед творів інших наших друзів. Завітайте, візьміть почитати. І, навіть, дозволимо затримати її у себе трішки більше дозволеного – може й ви колись станете автором та презентуватимете свою творчість в нашій залі? Ласкаво просимо до всесвіту Слова!