Пам’ять, історична пам’ять має величезне значення. Це те коріння, що робить нас нацією, це те, що дає нам сили вистояти в бурях сьогодення і прорости у майбутнє.
Ромео та Джульєтта ніколи не жили у Вероні, але місто сповнюють туристи, щоб прогулятися церквами та вуличками, які згадані у п’єсі Шекспіра. А київська княжна Євпраксія, онука Ярослава Мудрого, справді жила у Вероні чимало років. Вона була дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха ІV і однією з перших імператриць, яка домоглася розлучення та покарання чоловікові за жорстокість та «чорні меси». Вулиці Верони, церкви Св. Марії та Сан-Лоренцо, базилика Сан-Дзено – вони пам’ятають молоду київську княжну, яка боролася за власну гідність.
А ви приходьте до бібліотек та читайте роман П. Загребельного «Євпраксія».
Залиште відгук