14 березня 2021 року з нагоди Всесвітнього тижня обізнаності про сіль бібліотека ім. М. Костомарова провела творчий мікс з дітьми дитячого садочка №467.
Березень – початок весни: все в природі пробуджується та оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко вже дарує більше тепла та світла.
Все навколо змінюється на краще. Тож, не дивно, що на першу декаду місяця припадає декілька свят: жіноче свято та день народження українського поета, Кобзаря – Тараса Шевченка. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. Тому, це була гарна нагода, щоб провести творчий мікс з дітьми дитячого садочка №467.
Тарас Шевченко – геній українського народу, творчість якого немає вікових обмежень. Спілкуючись з учасниками заходу, ми помітили, що їм вже відома ця велична постать. Діти активно вели з нами бесіду про його дитинство та вірші. Доречним був мульткліп «Тарас Шевченко. Казки картинної галереї», завдяки якому, малеча поринула у світ, створений великим художником і поетом Тарасом Шевченко. З раннього дитинства він любив народні пісні. В село, де він жив, інколи заходили мандрівні музики, які грали на музичних інструментах. Маленький Тарасик залюбки слухав історичні балади і думи, знайомився з героїчним минулим свого краю. А ще Тарас Шевченко сам писав вірші та поеми і робив малюнки до своїх поетичних творів. А також малював природу та людей з якими зустрічався в житті.
Підростав Тарасик і всім цікавився: хотів знати де закінчується земля, що таке небо? Тоді люди не мали змоги навчатися і дати на всі питання відповіді, тому переказували вигадані історії про Всесвіт. Вони казали, що небо тримається на залізних стовпах, і маленький Тарасик вирішив чумакувати та відшукати ці стовпи. Та на щастя, зустрівся з чумаками, які зрозуміли бажання маленького мандрівника побачити та пізнати світ, і тому, допомогли йому повернутися додому до батьків, щоб Тарас не заблукав, бо був ще занадто маленьким для самостійних мандрів…
Наші друзі з дитячого садочку теж такі маленькі, але вони мають набагато більше можливостей для пізнання оточуючого світу, ніж маленький Тарасик. І наша бібліотека – це гарне місце, де можна знайти відповіді на дитячі питання, не виходячи з приміщення. Мульткліп викликав у малечі деякі питання, наприклад, хто такі чумаки, чим вони займались, коли вони жили, як працювали?
Знання історії свого народу з самого дитинства – це гарний фундамент для майбутнього. Тож, у нашу бесіду-канву ми вирішили вплести цікаві факти про чумаків, про їхній спосіб життя та промисел, тим паче, що з 8 по 15 березня відзначається Всесвітній тиждень обізнаності про сіль.
Чумаки – перевізники, відважні люди, які займалися товарно-візницьким промислом у ХVІ-ХІХ ст. Чумакування стало одним із найвидатніших після хліборобства занять селян і козаків. Багатьма дорогами ходили чумаки до Криму, Одеси, Донеччини, Надволжя, в Херсонські степи. Також, чумаки торгували сіллю, яку привозили з Галичини, з чорноморського та азовського узбережжя. Сучасні дороги – це в першу чергу заслуга чумаків, бо вони прокладали промисловий шлях, везучи цінний товар. У середні віки сіль була настільки дорогою, що її іноді називали «білим золотом» та виконувала вона роль грошей.
На сьогоднішній день у продажі є основні види солі: кам’яна неочищена, морська, рожева, чорна. Природний колір солі є досить темним, тому, для споживання у їжу її штучно освітлюють та очищають. Денна норма споживання солі становить всього 3-5 г.
На цьому наше спілкування з вихованцями садочку не закінчилось. Щоб отримана інформація якомога довше залишилась в пам’яті малечі, ми для них влаштували дивовижний майстер-клас з використанням солі. Для успішного розвитку дитячої творчості необхідні різноманітність та варіативність роботи. Тому, пофарбована сіль, картон, клей та різноманітні книжкові персонажі стали нашими головним героями у творчій майстерні. І ось, «соляні» шедеври готові! Неповторні, індивідуальні, а саме головне – почумакують зі своїми господарями до своїх домівок!
Отже, сіль дійсно важливий і цінний продукт харчування. Вживання солі має бути помірним.
Ми повинні берегти власне здоров’я та цінити багатства природи!
Залиште відгук