З нагоди 165-річчя від дня народження Софії Федорівни Русової (1856-1940),
української громадської, культурно-освітньої діячки, педагога,
однієї з організаторів українського жіночого руху,
бібліотека ім. М. Костомарова підготувала бібліографічну довідку,
присвячену життю цієї видатної особистості.
Русова Софія Федорівна народилася 18 лютого 1856 року в селі Олешня (сучасна територія Чернігівської області), померла 5 лютого 1940 року в Празі. Український педагог, літератор, літературознавець, громадський діяч, одна з першопрохідців жіночого руху і піонерів шкільної освіти в Україні.
Протягом понад півстоліття праці Русової були надійно заховані від громадськості створеним інформаційним завісою. Клеймо української націоналістки стало причиною того, що тривалий час її праці з педагогіки не тільки не визнавалися радянською владою, а й всіляко піддавалися дискредитації. Повернення С. Русової в Україну співпало з проголошенням незалежності України. У 1991 році ЮНЕСКО оголосило рік Софії Русової – видатного представника української культури, державного і громадського діяча, письменниці, вченого-педагога, історика, етнографа, мистецтвознавця, літературного критика, людини широкої ерудиції, але передусім – палкої патріотки України.
Дослідники вважають, що за обсягом і загальним рівнем роботи в освіті Русову можна сміливо ставити в один ряд з Оленою Пчілкою і Христиною Алчевською. У той же час за силою і пристрасністю слів, що звучали від Русової на захист української мови, духовності і культури, педагога і літератора можна порівняти тільки з Лесею Українкою. Все своє життя дочка шведа і француженки Русова віддала Україні, яка стала її рідною і нескінченно улюбленою країною.
Коли уряд проголосив: «Никакого малороссийского языка нет, не было и быть не может», Софія з сестрою організували перший в Європі український дитячий садочок та недільну школу для дорослих у Києві.
Залиште відгук