На межі ХІХ-ХХ століть Київ активно розвивався як великий торгівельно-промисловий центр. Цей період стає переломним у справі будівництва та архітектури. Зростання населення, урбанізація та інвестиції у нерухомість призвели до справжнього буму прибуткових будинків – багатоповерхових кам’яниць, де квартири здавалися заможним мешканцям. Ці будинки досить різноманітні за своєю стилістикою, художністю, монументальністю та якістю будівлі. Кожна з них демонструє художню творчість архітекторів, сумлінність будівельників, які базувались на фінансовій спроможності замовників. Саме на вул.Велика Житомирська – однієї з найстаріших магістралей Києва – гармонійно переплітаються аристократичний неоренесанс, стримана неоготіка, пластичний модерн, раціональний неокласицизм тощо. На початку ХХ століття – це вулиця для еліти, інтелігенції, адміністрації, вулиця з особливим статусом й архітектурним виглядом.
🏠🏠🏠 Хвиля київського домобудування перших років ХХ звела у небуття ознаки старого поміщецького побуту. На початку 1900-х років простору ділянку площею понад гектар, що належала поміщикам Роговським з 1880-х років і являла собою невпорядковане землеволодіння з хаотичною малоповерховою забудовою, великим садом над живописними схилами Старокиївської гори, поділили на три домоволодіння. Відтоді збереглася нумерація будинків: 8-б на замовлення самої власниці ділянки Іполіти-Цесаріни Роговської; 8/14 – наріжний на ділянці, проданий відомому київському будівельному підряднику й домовласнику Якову Файбишенко та 8-а, який замкнув щільний ряд забудови вулиці Велика Житомирська новосформованого масштабу та стилю.
Першим на ділянці поміщиків Роговських був зведений у 1903-1904 роках прибутковий будинок №8-б за проєктом інженера-технолога Йосипа Абрамовича Зекцера (1867-1933), автора багатьох архітектурних проєктів в Києві, зокрема прибуткових будинків в різних архітектурних стилях. Одним із шедеврів роботи майстра вважається комплекс споруд в стилі модерн на вул. Рейтарській, 22, побудованих для Міської станції швидкої медичної допомоги. За дивним збігом обставин саме там він і упокоївся після тяжкої травми, отриманої під колесами трамваю.
Будинок відсунутий від червоної лінії забудови на 3,5 метра в глиб ділянки. Це має своє пояснення: під час риття котловану (тоді це робили вручну) виявилося, що грунт на тому місті насипний, а материковий грунт заглиблений на кілька метрів нижче. Тому цокольний поверх опинився в приямку, відокремленому від вуличного хідника підпірним муром із гратчастою огорожею.
У загальній стилістиці фасаду будинку й деталей декору Йосип Зекцер використав модерн із неросійськими елементами. Будівля має симетричний фасад із двовіконними ризолітами та арковим порталом. На фасаді цегляний декор у дусі неруського стилю.
Прибутковий будинок №8-б має шість поверхів від вулиці та сім – знадвору, враховуючи й цокольні. Верхні 5 поверхів призначалися для заможних квартирантів – з великою кількістю кімнат, комфортним обладнанням (мармурові каміни, електричні ліфти на парадних та чорних сходах), мармуровими підлогами та паркетом, просторими верандами, зимовими садами. Раніше відкриті веранди сполучалися через засклені зимові сади з їдальнями. Будинок мав бетонні перекриття, водяне опалення, каналізацію, електричне освітлення. Для початку ХХ століття ці інженерні рішення були досить передовими та сміливими. Інтер’єри будівлі виконані в модерновому стилі: металеві перила, мармурові сходи, паркети, дзеркала.
Вгорі дворогового фасаду знадвору рельєфно викладано роки будівництва: 1903-1904, окремо – першу літеру прізвища домовласниці: «R.» ( Rogowska – польською).
💠Цікаві факти про мешканців будинку: дев’ятикімнатну квартиру №8 винаймав Абрам Урійович Добрий – спадковий почесний громадянин м. Києва, цукрозаводчик, член правління всеросійського товариства цукрозаводчиків, керівник відділенням російського для зовнішньої торгівлі банку в місті Києві, член Ради банку, згодом – член фінансової комісії, яка провадила переговори про укладання торгового договору між УНР та Німеччиною, оскільки Абрам Добрий був відомим підприємцем у німецьких фінансових колах.
Надалі події відбулися, як у гучному детективі: 24 квітня 1918 року частина членів уряду Української Народної республіки, об’єднана в таємну організацію «Комітет порятунку України» (була створена з метою арешту осіб, що співпрацювали з німцями) арештували А. Доброго і таємно вивезли зі своєї квартири до Харкова, де утримували у готелі. Жоден компетентний орган УНР не приймав рішення про арешт А. Доброго і не взяв на себе відповідальність за ці події. Але ця історія спричинила конфлікт між німецьким командуванням і Українською Центральною Радою, що мав для останньої негативні наслідки, аж до її розпуску та встановлення Гетьманату.
Залишилося в історії також ім’я молодшої сестри Абрама Доброго – Дори Юделівни Доброї (1865–1866, м. Київ – після 1922) – вихованки Бестужевських вищих жіночих курсів, членкині Фребелівського товариства в Києви, бібліотечної діячки, засновниці у серпні 1909 року окремої спеціалізованої бібліотеки для дітей, підлітків та керівників дитячого читання в Києві , першої в Україні і однієї з перших у Європі. Бібліотека Дори Доброї розташовувалася у власному приміщенні на вул. Прорізна, 5 (на жаль, будинок не зберігся). Користування книгами було платним, а видання, що сподобалось дитині, можна було придбати на складі бібліотеки. На час відкриття у фонді бібліотеки налічувалося майже 1840 примірників книжок (за іншими даними – до 3,5 тис. примірників) із приватного зібрання Д. Доброї. Фонд був сформований відповідно до контингенту читачів: підручники, навчальні посібники для дітей, твори дитячої літератури; для батьків і вихователів – твори з педагогіки. Кількість читачів становила приблизно 2380 осіб.
У співпраці зі членами Київського Фребелівського товариства у 1911–1912 рр. Дора Добра запровадила в бібліотеці протягом шкільних весняних канікул перегляди розгорнутих книжкових виставок, виставки-продажі дитячої літератури, під час яких проводилися зустрічі дітей, батьків, вихователів, учителів з письменниками, поетами, художниками-ілюстраторами книжок. Ці форми бібліотечної роботи, ініційовані Дорою Доброю, мали ознаки індивидуального підходу до дитячого читання, їх можна вважати прообразом сучасних Тижнів дитячого читання. Майже через сто років правонаступницею цього культурницького закладу стала Київська обласна бібліотека для дітей на Русанівці.
На початку 1990-х років відбувся капітальний ремонт колишнього прибуткового будинку №8-б. Елітні багатокімнатні квартири було переплановано, зменшено за площею, збільшено чисельно. Знищено модерні засклені двері парадного входу, просторі веранди та зимові сади перероблено на додаткову площу…
Далі буде…
Впорядкувала: Кузьмінова Т. (12.06.2025 р.)
Бібліографія:
- Малаков, Д. В., Мала і Велика Житомирські/ Дмитро Малаков. – К. : Либідь, 2017. – 88 с.: іл. – (серія «Твій Київ»)
- Малаков, Д. В., Прибуткові будинки Києва / Дмитро Малаков. – К. : Кий, 2009. – 384 с.: іл.
- Скибицька Т., Київський архітектурний модерн (1900-1910-ті роки) / Наукове видання / Автор вступної статті Г. Духовничий. – Львів: «Центр Європи», 2011. – 232 с., 310 іл.
Залиште відгук