«Тепла атмосфера, справжні емоції, погляди, що говорять більше, ніж слова… Це була подія про людяність, віру, надію, любов і незламність. Ми разом дивилися в очі тим, хто кожного дня виборює наше майбутнє – військовим, волонтерам, благодійникам, звичайним українцям, які стали воїнами світла у найтемніші часи».
Так сказала у своєму дописі Тетяна Грабан, директор Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр, співорганізаторка та співведучої заходу «Роки, які змінили нас назавжди», що відбувся 27 лютого в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана.
Роки війни справді змінили нас назавжди. Й зустріч, присвячена 11-й річниці вторгнення російських загарбників та третій річниці повномасштабної агресії с тала актом пам’яті про те, як біда згуртувала українське суспільство, як ми стали мудрішими, сильнішими, людянішими.
Показ короткометражки «Паспорт» та спілкування з Ашотом Арушановим – волонтером, мотомандрівником, засновником і президентом мотофестивалю «Тарасова Гора», актором, який виконав в цьому фільмі головну роль – намагання зрозуміти емоції та вчинки людей, поставити себе на місце героїв фільму та запитати, як би вчинив на їх місці… Майже весь час, поки йшов показ, Ашот сидів, затуливши очі рукою – емоції не відпускали…
Тізер художнього фільму «Буча», який розповідає про порятунок людей із окупованого Ірпеня, представляла людина, яка й розробила цю спецоперацію – Гайде Різаєва, волонтерка, кавалер «Ордену Добре серце» Форуму Добрих Справ, двічі екс полонянка, представниця ГУР України. За чарівною посмішкою та справді великим добрим серцем цієї жінки – залізна воля та сталевий характер.
Між двома фільмами – спів а капела від Дарини Бодейчук: народну пісню «Ой, горе тій чайці…» співала її бабусі прабабуся, потім бабуся своїй донці, а потім й мама переспівувала для самої Дарини.
До презентації виставки «ЗАРАДИ ТЕБЕ, ЗАРАДИ ГРОМАДИ, ЗАРАДИ ДОБРИХ СПРАВ!» долучилась ще одна співорганізаторка зустрічі – директор Всеукраїнського благодійного фонду «Заради тебе» Юлія Гольденберг, також кавалер «Ордену Добре серце». Утрьох ми згадували про події, що відобразили на своїх світлинах волонтери спільної гуманітарної місії Фонду «Заради тебе», Київської міської єврейської громади та Форуму Добрих Справ. Ці знімки зі спільного багатотисячного архіву були зроблені переважно 2022 року. Знову слово Тетяні Грабан: «Фотовиставка розповіла більше, ніж тисячі слів – про сміливість, самопожертву, втому, радість і життя, яке триває попри все…»
Далі була поезія Катерини Флекман: про мужніх друзів-захисників, про життя та відчуття під час війни…
Все? Ні, була й хвилина мовчання за загиблими захисниками та цивільними, гімн України та слова подяки та оплески нашим військовим за їх мужність.
«Ця зустріч була наповнена світлом, спогадами, справжніми історіями та відчуттям єдності. Кожен знайшов щось для себе: хтось – розраду, хтось – натхнення, а хтось – нову віру в те, що добро завжди перемагає,» – це знову враження від Тетяни Грабан.
Залиште відгук