18 квітня — Міжнародний день пам’яток та історичних місць.
З цього приводу бібліотекарі та активні читачі бібліотеки ім. Т. Шевченка для дорослих вирушили в 🚗«експедицію» у Древлянський край. І це був ОВРУЧ – місто, розташоване на річці Норинь на півночі Житомирщини, куди після спалення Коростеня княгиня Ольга перенесла центр древлянської землі.
Місто ОВРУЧ, як і його околиці, багаті історією та цікавими пам’ятками.
Перша згадка про ОВРУЧ датується 946 роком, коли його підкорила княгиня Ольга, вдруге місто згадується у 977 році коли загинув князь Олег Святославич.
У різні періоди на ОВРУЧ казали Збручий, Вручай, Беручій, Вручев, Уручій, Овручов, Овручій. За однією із версій, назва походить від того, що в давнину місто було оточене земляним валом, який ніби стискав його обручем. Легенда.
Окрасою міста є Свято-Василівський собор, який височіє при в’їзді до міста. Хрестивши Україну, князь Володимир (за християнським ім’ям Василій), побудував в ОВРУЧІ (997 рік) дерев’яну церкву в ім’я свого небесного покровителя Василія. В 1190 році Київський та Овруцький князь Рюрик Святославович звів на цьому місці одноіменну кам’яну церкву, яку прозвали «Золотоверхою»». Споруда не мала жодного залізного елемента, була прикрашена 5 золотими куполами та інкрустована натуральним каменем.
Храм двічі зазнавав монголо-татарської навали, а в 1321 році його зруйнували війська литовського князя Гедиміна.
У 1860 році було прийняте рішення про відбудову храму і почали збирати на це пожертви. За проектом архітектора О. Щусєва та за участі П. Покришкіна храм було відновлено і освячено у 1911 році. Розпис храму виконав художник О. Блазнов та овруцький майстер К. Савенок. Окремі композиції належать авторству К. Петрова-Водкіна.
Ще одна овруцька історія (більш ранння).
Після загибелі князя Святослава, за заповітом, землі його поділили між собою сини: Олег в Овручі, Ярополк у Києві, Володимир у Новгороді. Князі були ще дуже молодими і кожен мав свого воєводу.
Підмовлений воєводою Свінельдом, князь Ярополк у 977 році пішов війною на Овруч. Намагаючись відійти до укріплення, Олег та його дружинники обірвали міст: військо разом із князем Олегом впало у воду, де усі й загинули.
Молодого Олега поховали за містом, де насипали великий курган. У 1044 році Ярослав Мудрий перевіз останки Олега до Десятинної церкви у Київ.
І поруч зі Свято-Василівським собором, як спомин про древлянські часи Овруча, стоїть пам’ятний знак на місці першого поховання вбитого тут князя Олега Святославич.
Про цю подію нагадує малюнок Тараса Шевченка «Смерть Олега, князя древлянського», виконаний ним в 1836 році в Санкт-Петербурзі тушшю і пензлем на папері.
Крім того, в Овручі збереглися старовинні будинки.
Щодо історичних пам’яток міста можна сказати одне – вони дійсно значимі і древні.
Ось така була «експедиція» вихідного дня – Міжнародного дня пам’яток та історичних місць!
Залиште відгук