Сьогодні, 14 січня, день народження відомого українського живописця, графіка, архітектора, фольклориста й мистецтвознавця Опанаса Георгійовича СЛАСТІОНА (1855 – 1933), талановитої та всебічно обдарованої людини.
У дитинстві вчився малярству у свого батька, а від мами він чув безліч казок, народних пісень та повір’їв. Вона ж прищепила синові щирий інтерес до кобзарства. В 1874 – 1882 р.р. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв.
Жив у Києві на Волині та Чернігівщині. Мандруючи Україною, робив замальовки, збирав фольклорні та етнографічні матеріали. Записав багато народних дум активно досліджував кобзарство.
Головною темою мистецтва Сластіона були історія, життя і побут українського народу. Серед творів: цикли ілюстрацій до поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”, до книги Д. Мордовця “Козаки і море”, літографії до альбому “Старовина українська та запорізька” (не збереглися), галерея портретів українських кобзарів.
Але крім живопису, Сластіон є одним із засновників українського архітектурного модерну (будинки земських шкіл, кредитних установ та інш.). Він створив серію проектів земських шкіл. Ці школи мають характерну ознаку – шестикутні вікна і вежі, а цегляний декор на фасаді повторював український народний візерунок. Про нього кажуть, що він архітектор, закоханий в орнамент. Завдяки орнаменту будівлі Сластіона дуже нагадують українські вишиванки – такі ж святкові й вицяцьковані. Цікаво, що європейські модерністи любили застосовувати в архітектурі елементи орнаменту, зазвичай рослинного. А в Опанаса Сластіона він (орнамент) автентичний (наш). Ексклюзивний. Наші в нього й дахи – із заломами, такі, як у добу гетьманщини. Замість міжкімнатних дверей у школах він використовував дерев’яні ширми (кожна складалася із 14 секцій), розсовували ширми – і кілька класів об’єднувалися в один спільний простір. Його модерні будівлі асиметричні, вони – ніби суцільна імпровізація.
Опанас Сластіон був патріотом України. Він примудрявся бути українцем навіть навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв: очолював тамтешній Український клуб. Він був українцем і добираючи собі друзів: спілкувався з Дмитром Яворницьким, Михайлом Драгомановим, родиною Косачів. Він був українцем, коли займався дослідницькою і творчою діяльністю: зачарований українським народним прикладним мистецтвом, фольклором, Сластіон видавав художні альбоми – про українську вишивку, різьбу, орнаменти. (вик. інфо. з інтернету, Г. Безкоровайної)
До дня народження на тематичній поличці бібліотеки ім. Т. Шевченка для дорослих виставлені книги, пов’язані з життям одного з найпатріотичних українців – маляра і графіка романтично-народницького напряму, етнографа, архітектора, засновника Миргородського краєзнавчого музею Опанаса Георгійовича Сластіона.
Тож, чекаємо на вас, наші читачі, в бібліотеці!
Залиште відгук