І для самого Бориса Кессельмана, й для глядачів, хто завітав 29 червня до бібліотеки ім. Ошера Шварцмана, ця зустріч була довгоочікуваною – не так вже й часто цей київський автор-виконавець балує своїх шанувальників. Хоч наш пісняр є багаторазовим переможець та лауреат всеукраїнських конкурсів і фестивалів, він переважно полюбляє виступи у затишних невеличких залах та безпосереднє – очі в очі – спілкування з глядачем.
Готувались зо зустрічі-концерту довго, майже місяць: ретельно обирали твори, складали їх у програму. Чи кожен співак під час концерту може виконати 16 пісень, а ще читати вірші, розповідати історії?.. Не менш ретельним був підхід до запрошення глядачів. В залі були наші улюблені читачі-ветерани Шевченківського району, з якими останніми роками провели багато цікавих спільних заходів. Були й члени єврейської общини Києва – учасники клубу «Мнемосіна», що багато років діє при бібліотеці. А ще друзі-переселенці з різних регіонів України – їм наша особлива увага та підтримка. А ще… Та будь хто міг, звісно, завітати цього дня до нас: двері відчинені, гостинність гарантована! І як же ж приємно вчергове бачити повну залу, підносити ще й ще стільці.
То про що ж співав/розповідав автор? Нікуди не подінеться біль від того, що коїть клятий сусід в Україні – й пісня «Треба їхати», якою відкрив програму «Київських замальовок…» автор, це відчуття родини, якій треба покинути свій дім, дім в який прийшла війна… Далі мелодійний «Київський вальс», сповнений любові до рідного міста. «Рибалка» та «По гриби» – гумористичні розповіді про захоплення автора. Потім, разом з піснями «Табір завітав» та «Моя циганська», – у гості до ромської громади. А «Корабель» та «Про дружбу» хоча й написані для молодшого віку, хто з нас не хоче поринути у дитинство?..
Єврейська культура – невід’ємна складова Києва: «Ойфн припичек» – «Вогник у печі», «Пісня єврейського перукаря» (ми ще пам’ятаємо, скільки таких персонажів обслуговувало наших батьків, та ще й нас самих…), «Гут Шабес» – побажання гарної суботи.
Цікава історія зовсім нового твору «Автор без Подолу». Усім відома пісня «Про Поділ». Але багато часу її автором вважалась зовсім інша людина. Борис Кессельман взявся довести правду, зібрав матеріали та остаточно й беззаперечно підняв із забуття справжнє ім’я – киянина Григорія Бальбера. Родичі та друзі «колишнього автора» образились. Що ж тому колишньому «автору без Подолу» залишиться?..
Гарно попрацювали – можна й у відпустку у «Турецьку ніч». Яка ж запальна музика! А якщо вам більше до вподоби відпочинок на теренах України, то можна завітати у гості до «Мольфарки», чи просто відвідати «Свято на селі».
«Любіть та бережіть свою країну!» – слова з останньої цього дня пісні, що як й усі попередні викликала багато оплесків. Так, любимо, так, бережемо, бо вона в нас так само різнобарвна, багатонаціональна, зі смутком і радістю, з коханням та щирістю як пісні Бориса Кессельмана. Чи то його пісні такі самі як Україна?
Дякуємо нашому автору, що своєю творчістю підняв настрій, додав сил перенести важкі часи. Дякуємо, та чекаємо на нові зустрічі!
Залиште відгук