25 березня – Всесвітній день поштової листівки!
Мабуть, ніхто в світі не може порахувати скільки разів люди один одного привітали з днем народження поштовою листівкою.
25 березня бібліотека ім. В. Васильченка відзначає Всесвітній день поштової листівки і пропонує невеличкий історичний екскурс.
Тож, на знак подяки ми вітаємо поштову листівку з Днем народження та бажаємо їй ще не одну сотню років життя в нашому «інтернет-залежному» світі!
Вперше про ідею поштової листівки заговорили у 1865 році на конференції членів Німецько-австрійського поштового союзу.
Зробити відкритий лист одним із видів спілкування запропонував радник, а потім генеральний поштмейстер Німеччини доктор Генріх фон Стефан. Сенс ідеї полягав у зменшенні витрат на листування. Але тоді цей проект не був прийнятий через «непристойну форму пересилання повідомлень».
Вже через 4 роки кореспондентська листівка з’явилася. Першопроходцем стала Австро-Угорщина. Перші поштові листівки – це листочки із щільного жовтого паперу з видрукуваної маркою в два крейцера. Малюнків на них тоді ще не було.
Прикрашати послання ілюстраціями стали під час франко-пруської війни 1870 – 1871 рр. Солдати воюючих армій Франції та Німеччини навідправлених поштових картках малювали невигадливі сюжети – квіти або качине сімейство. Самодіяльність запозичили комерсанти. Згідно французької версії, перша ілюстрована поштова листівка була випущена книгопродавцем Леоном Бенардо з Бретані, за німецької – книгопродавцем Шварцем з Ольденбурга.
Америка стала використовувати відкриті послання ще пізніше – в 1893 році, але для пересилання поштою вони не призначалися – їх продавали як сувеніри. У 1878 році на Всесвітньому поштовому конгресі в Парижі було прийнято міжнародний стандарт листівки: 9 на 14 см, а в 1925-му він додав у розмірах – 10,5 на 14,8.
Наприкінці XIX століття, коли почався масовий випуск листівок, які отримали міжнародне поширення, як найдешевший вид поштового відправлення, зародилася філокартія. Сьогодні – це один з найпопулярніших видів колекціонування. Основним предметом колекціонування є листівки з видами міст, випущені до 1917 року.
Італійський письменник, легендарний творець казки про Чиполліно, Джанні Родарі в 1960 році поетично описав власне бачення світу у своєму вірші «Листівки з видами міст».
Джанні Родарі «Листівки з видами міст»
«Поштові листівки з видами міст
Купує в Італії кожен турист.
Ось Рим — Колизей, Капітолій і Форум…
Мілан зі славетним готичним собором.
Ось Піза з своєю похилою вежею.
Венеція-краля з каналів мережею.
Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,
Неаполь — затока, Везувій димучий…
Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!
А глянь за картинки — чи так воно вийде?
Чи справді в Венеції тільки й роботи —
Гондоли ганять і співать без турботи?
Чи справді безжурні неаполітанці
Тільки те й знають, що гульки і танці?
Не вірю я чужим речам,
А вірю я своїм очам.
Дозвольте, синьйори, самому розглянуться
На всі ті міста — у натурі, без глянцю.
Хай сам подивлюся,
Хай сам я побачу,
Кому як живеться,
Хто скаче, хто плаче.
Хай сам я узнаю,
Хто як міркує,
Хто діло робить,
Хто байдикує,
Хто на роботу йже не сні давши,
Хто спать лягає не обідавши,
Та ще й на камені на голому,
Бо ніде прихилити голову…
Погляньте і ви на картинки, синьйори:
Картинки веселі, життя — суворе.»
(Переклад Г. Кочура та М. Лукаша)
Залиште відгук