Серед сучасних норвезьких письменників окреме місце займає Ларс Собі Крістенсен, автор роману «Напівбрат» – сімейної саги, яка принесла автору премію Північної Ради.
Скандинавська сімейна сага взагалі – це якесь чудо, всі ці заворожуючи зв’язки, які так і заманюють занурюватися в них все глибше і глибше. Виділяєш одну подію і зв’язуєш її з розпізнаною іншою подією червоною лінією, яку начебто неможливо перервати жодним чином. Аж на наступній сторінці тебе очікує нова хитросплетена, а за нею ще й ще… Поступово схоплюєш себе на думці, що тебе захопив справжній мисливський азарт. Брехня і самообман, любов і ненависть, битва з вітряками, скелети в шафі, що говорять… Роман символічний і актуальний, фантастичний і неймовірно правдивий. Що таке життя і для чого воно дане людині? Прокляті питання без відповіді. У цьому романі чарівно все: структура, сюжетні лінії, насиченість та водночас повільність саги. Увага читача має розпорошуватися, адже історія родини — це не звичайні порідні стосунки, а розгалужені гілки величезного генеалогічного древа, і жодного очевидного моменту, суцільні лакуни на родинному древі. Нашарування часових вимірів, нескінченість другорядних персонажів, сюжетні ходи «в нікуди» — усе це не брак вправності письменника, а складна літературна техніка. Це той самий випадок, коли «багатолітер», від яких неможливо відірватись.
Роман великий — понад 700 сторінок, і у ньому цілий світ. На мій, недосвідчений погляд, парадоксальність роману саме у тому, що його головний недолік має світлу сторону.
Дуже складний, але чудово написаний роман. Сумний із безумовним скандинавським колоритом. Цей роман — як життя. Цей роман — як каяття. Цей роман — як спомин.
Оксана Цисельська, провідний бібліотекар бібліотеки ім. А. Костецького для дітей
Залиште відгук