ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Киянин, увінчаний славою

Бібліотека ім. Т. Шевченка для дорослих – любителям-києвознавцям: Стефан Васильович КУЛЬЖЕНКО!

У лютому 2020 року ми розповідали про одного з найвидатніших українських друкарів Василя Стефановича Кульженка. Сьогодні ми хочемо розповісти про його батька – Стефана Васильовича КУЛЬЖЕНКА (05.01.1837-29.01.1906), друкаря, книговидавця, одного із найуспішніших підприємців свого часу в Україні та Російській імперії. Мабуть, коли не дуже багато цікавих фактів з життя, пишуть сухі біографії. Це не стосується родини Кульженків.
Тож…
Стефан Кульженко народився в сім’ї з козацького роду.
У 1848 році потрапив до книжкової крамниці угорця Вальнера. Поспілкувавшись з ним, на 7 років став одним із 16 учнів при його друкарні (на той час у Києві було 5 друкарень). В цей період залучався як наставник до робіт у друкарні при Києво-Печерській Лаврі. По закінченню працював у різних друкарнях машиністом, літографом, управляючим. Далі обставини так склались, що він став спочатку конторником, а потім – управляючим у друкарні родича Буткевича (свого однокласника) І. Давиденка. І це була колишня друкарня Вальнера!
Коли І. Давиденко виїхав до Санкт-Петербурга (1864), Стефан Кульженко разом з компаньйоном взяв його друкарню в оренду на 10 років, а вже з 1874 року – став одноосібним орендарем друкарні І. Давиденка ще на 6 років. За цей час Кульженко модернізував друкарню: в Німеччині купив нове друкарське устаткування, потім – паровий двигун.
У 1874 році в друкарні Кульженка друкувались «Казки Андерсена», перекладені Михайлом Старицьким на українську мову з передмовою та ілюстраціями Миколи Мурашка. Через рік він відкрив на Хрещатику свій перший «писчебумажный магазин», який потім став популярною серед киян книгарнею, а ще через рік відкрив фабрику конторських книг.
З 1876 до 1880 року Стефан Кульженко будує нову друкарню в Києві (нині це вул. Пушкінська, буд. 9).
А далі була участь у виставках в Москві – представлення продукції своїх підприємств (конторських книг, шкіряних виробів, монограм).
Починаючи з 1884 року відкрив стереотипне відділення друкарні, відділення з виготовлення конвертів, відділення з виробництва коробок. Налагодив випуск відривних календарів.
З 1886 року почав друкувати щоденну газету «Киевское слово» (виходила до 1905 року). В цій газеті, до слова, друкувався Олександр Купрін і саме тут вперше побачили світ його «Миниатюры» і «Киевские типы». Купив фототипію (на той час вона була єдина в Південно-Західному регіоні Російської імперії). На ній Кульженко виконував замовлення для Одеси, Харкова, Полтави, Ніжина, москви.
Він одним із перших в Україні застосував спосіб плоского друку – літографію. В цей час зростала конкуренція між друкарями в умовах зростаючого попиту на друковану продукцію (наприкінці 19 ст. в Києві діяло 25 друкарень, причому кілька з них були найпотужнішими в Російській імперії)
Кульженко був одним із перших, хто освоїв друк кольорових фотоілюстрацій: до нього зверталися з престижними замовленнями, він став конкурентом друкарів москви, Санкт-Петербурга, Варшави.
Кульженко видрукував для Київського товариства грамотності літературу, призначену для широких верств населення. При друкарні відкрив загальноосвітню школу для дорослих. Він був співзасновником «Общества вспоможения рабочих печатного дела», тривалий час був його головою. Створив при друкарні хор, в якому співав разом із своїми робітниками. Ініціював (не одноосібно) створення і став співзасновником Художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи з 3-річним курсом навчання для дітей 12–16 років і деякий час викладав там.
В 1904 році в друкарні Кульженка побачила світ збірка творів українських письменників «На вічну пам’ять Котляревському».
На околиці Києва (поряд із Пріоркою) побудував помешкання для робітників своєї друкарні (відтоді ту місцевість називали «Кульженковими дачами»)
Стефан Кульженко потрапив до списку 300 найуспішніших підприємців Російської імперії.
Помер Стефан Васильович КУЛЬЖЕНКО 29 січня 1906 року.
Багато нами написано. Сподіваємось, що познайомивши вас з цією родиною, спонукаємо вас до подальших «розкопок» нових старих імен нашого Києва.
І ми для себе визначились: без Кульженків була б неповною картина тодішнього життя Києва.

#Бібліотека_ім_Т_Шевченка_для_дорослих #Стефан_Кульженко #СтефанКульженко #Кульженко
(вик.інф-ю.з інтернет-ресурсів та книж.фондів Бібліотеки)

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*