ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Культурологічний проєкт «Кримський профіль України»: Віртуальний поетичний діалог «Наш Крим, який ми любимо». Частина з

Дорогі друзі ! Продовжуємо  віртуальний поетичний діалог

«Наш Крим, який ми любимо».

Сьогодні, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, пропонуємо вам познайомитись з віршами  кримськотатарських поетів:

 Усеїна Шаміля Токтаргази, Дженгіза Дагджи, Ідріса Асаніна.

У цих поезіях усе –  любов до  цілющої кримської  землі, якій вони вірні за покликом крові і від якої їх було відлучено на довгі десятиліття;  гордість за рідний край;  а часом відчай та заклики до боротьби за краще життя.

  Усеїн Шаміль Токтаргази

 (1881-1913)

Кримськотатарський поет, прозаїк, драматург, перекладач. У творчій спадщині – збірка віршів «Стогони Криму», роман «Острів щастя», п’єса «Проект мул». В історію кримськотатарської культури ввійшов як майстер різьби по каменю: оздобив орнаментальним та каліграфічним різьбленням Юсуповську мечеть в с. Коккозь.

   Не здумай продавати!

В Криму стаєш ти молодим, вигукуєш: «О дивний Крим!»

Бо Крим в огромі світовім – коштовний скарб, чудовий скарб.

Шумлять сади, цвітуть поля…Земля з тобою розмовля…

І хто побачив – полюбив коштовний скарб, чудовий скарб.

Хіба ж такі цвіли садки?! Та відняли в нас чужаки…

Проте ж і нині Крим який  – коштовний скарб, чудовий скарб.

 Люби цю землю й небокрай! Нічого тут не продавай!

Підніжжя  Кримських гір – розмай! Коштовний скарб, чудовий скарб!

Хто ж ту земельку продає, де вікове джерельце б’є?

Один листочок – і той є коштовний скарб, чудовий скарб.

 Не продавай своє сільце – фортуна відведе лице.

Грунти і води – все оце коштовний скарб, чудовий скарб.

                                                                 Переклад  з кримськотатарської Степана Литвина

Це він писав ще на початку двадцятого століття, а його слова актуальні й нині для корінного народу, який пережив кілька депортацій і тепер намагається зберегти свою самобутність. С. Яровий «Крим»

Дженгіз Дагджи

(1920- 2011)

Кримськотатарський поет, прозаїк, мемуарист. Під час Другої світової війни потрапив у полон. Від 1946 до 2011 р. жив у Лондоні. Похований у Криму (Кизилкаш) Дебютував як поет за студентських літ, після війни  звернувся до прози.  Автор романів «Страшні роки», «Листи до матері», а також п’яти книг спогадів-щоденників «Відбитки».

   Ялта кохана

Написало минуле історію тут,

Сплюндрувало прапредків моїх поховання..

Та прислухайся – діти піснями цвітуть,

Ялто кохана!

Я окрилився духом, осяг висоту,

 На дівчат задивлявсь – кожна з них незрівнянна,

Смакував виноград у твоєму саду,

 Ялто кохана!

Якщо землю свою поцілує юнак

У кружлянні легкому під звуки Хорана –

Я повірю, це долі щасливої знак,

Ялто кохана!

Щезніть,  тучі! Хай сонце цвіте золоте,

 Хай усохне рука супостата захланна, –

Не віддам я ніколи й нікому тебе,

Ялто кохана!

1939 

Переклад  з кримськотатарської Петра Коробчука           

Ріта Єрьоменко «Ялта»

Ідріс Асанін

(1927- 2007)

Кримськотатарський поет. Вірші почав писати ще учнем. Після депортації(1944)   вступив до Самаркандського педінституту (1948), на другому курсі був арештований  через вірші і повість , у якій віддзеркалив трагедію депортації кримських татар.   За судовим вироком був ув’янений на 25 років, але через три роки,  за  хрущовської відлиги І. Асаніна звільнили. Ветеран національного руху кримських татар. Автор збірки поезій «Пригірщ землі»(1991). Підготував чотиритомне видання документальних матеріалів за 60 років депортацій кримських татар та їх повернення на батьківщину -«Адалет куреши сафларинда».

   У Бахчисараї

Гроза для декількох держав,

Вояк, трудар – не бенкетар,

Сей град об’єднував татар,

 Вдаль каравани проводжав.

Здіймались в небо голубе

Тут мінарети осяйні.

В палацу зали кам’яні

Лилось проміння із небес.

З Аллаха ласки все цвіло,

Вітчизна квітла дорога.

Північна вдарила пурга –

І мов нічого не було.

Де ллявся срібний водограй,

 Сльоза збігає – не вода.

Навкруг розруха та біда,

 В руїнах мій Бахчисарай…

Радіють давні вороги:

Вони – володарі, пани.

Тебе скарали без вини,

Бахчисараю дорогий.

1972

                       Переклад  з кримськотатарської Степана Литвина

В. Коротченко «Бахчисарай»

З творами кримськотатарських авторів ви зможете ознайомитись в  Центральній районній бібліотеці ім. Є. Плужника за  адресою вул. Прорізна, 15. Тел. (044) 278 07 87.

Чекаємо вас у бібліотеці після закінчення карантину, а зараз залишайтеся вдома і будьте здорові!

                                                                                        Матеріал підготувала Чеховська Т. А.

#Бібліотека_на_Прорізній #Крим #поезія #мистецтво #кримськотатарські_художники #культурологія #залишаємосьвдома

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*