З КРИМОМ пов’язано чимало українських митців, котрі вносили національний акцент у своєрідний колорит цього краю. Вони й оспівували цей чудовий край.
Серед українських письменників найперше варто назвати Лесю Українку, видатну українську письменницю, перекладачку, культурну діячку, день народження якої ми сьогодні святкуємо. Адже саме на цій землі народилися її чудові твори «Касандра», «Над морем», «Кримські спогади». І це не дивно, адже в Криму поетеса прожила три роки, з них два – в Ялті. Крим зайняв особливе місце не тільки в її житті, Леся Українка називала Крим «колискою своєї творчості». Вперше вона приїхала сюди у 1890 році на лікування. Лікар прописав їй від туберкульозу процедури у Сакській грязелікарні. Однак ефекту від них не було, і Леся з матір’ю переїхали до Євпаторії. Там поетеса написала перший вірш про Крим і красу моря –
«Тиша морська»
Певне, се країна світла
Та злотистої блакиті,
Певне, тут не чули зроду,
Що бува негода в світі!
Тамара Шевчук «Морський спокій»
Побувала Леся і у Бахчисараї, краса якого її полонила. Тут з-під її пера вийшли сонети «Бахчисарай», «Бахчисарайський палац» і «Бахчисарайська гробниця».
«Бахчисарай»
Скрізь мінарети й дерева сріблисті
Мов стережуть сей тихий сонний рай;
У темряві та в винограднім листі
Таємно плеще тихий водограй.
Бахчисарайська гробниця
Ні, тута не лежить краса гарема,
Марія смутна чи палка Зарема, –
Тут спочива бахчисарайська слава!
Бахчисарайський дворець
Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усіх кутків тут пустка вигляда.
Здається, тільки що промчалась тут біда,
Мов хуртовина грізная, раптова.
Колись тут сила і неволя панувала,
Та сила зникла, все лежить в руїні, –
Неволя й досі править в сій країні!
Олексій Сафонов «Бахчисарай»
Ще один вірш Лесі Українки з’явився після зустрічі з юною кримською татаркою у національному костюмі. Емоції поетеси, яка дуже любила національний одяг, вилилися в теплі рядки поезії «Татарочка»
Там, за містом, понад шляхом битим,
По гарячім каменистім полі
Йде дівча татарськеє вродливе,
Молоденьке, ще гуля по волі.
На чорнявій сміливій голівці
Червоніє шапочка маленька,
Вид смуглявий ледве прикриває
Шовком шитая чадра біленька.
То закриє личко, то відкриє, –
А очиці, наче блискавиці,
Так і грають з-попід брівок темних!
Що за погляд в сеї чарівниці!
Коновалова О. С. «Татарочка»
У Криму Леся Українка цікавилася мовою, фольклором та художньо-прикладним мистецтвом кримських татар. Вона зібрала колекцію орнаментів національної вишивки і знаходила її дуже схожою на українську. У листі до Михайла Драгоманова – історика і дослідника української народної творчості, який доводився їй дядьком, Леся писала, що «хотіла б одну річ видати, це, власне, візерунки татарські, які я у Криму зібрала, є їх чимало і дуже схожі на українські…» В одному зі своїх циклів «Кримські спогади» Леся Українка порівнювала Крим з розбитим човном. Вона журилась, що люди тут живуть у країні, де править неволя. Поетеса мріяла, щоб «розбуджене море народного гніву очистило від поневолювачів нещасну країну».
«Негода»
Як розбитий човен безталанний
Серед жовтих пісків погибає,
Так чудовий сей край богоданний
У неволі в чужих пропадає.
Наче кінь степовий, вільний, дикий,
Що в пісках у пустині вмирає:
Захопив його вихор великий,
Кінь упав і в знесиллі конає.
В ньому серце живеє ще б’ється,
В ньому кров не застигла живая,
А над ним вже кружляє та в’ється
Птаства хижого чорная зграя;
Рвуть, хапають, їдять та шматують…
Айвазовський І. К. «Буря над Євпаторієй»
Двічі Леся Українка була і в Балаклаві, де на центральній площі їй встановлено пам’ятник місцевого скульптора Володимира Суханова.
Найбільше адрес, пов’язаних з ім’ям Лесі Українки – у Ялті, яку вона відвідувала неодноразово і затримувалася тут надовго. Наприкінці червня 1897 року вона оселилася на дачі в урочищі Чукурлар (нині Приморський парк), а потім переїхала на Катерининську вулицю, де сьогодні знаходиться музей Лесі Українки. Ялтинський музей – один з чотирьох українських музеїв, присвячених поетесі. Він розташований на другому поверсі будинку, де Леся Українка проживала у 1897 році. Ідея створення музею виникла у ялтинців ще у 70-х роках, але втілити її в життя вдалося тільки у 1991 році – до 120-річчя з дня народження письменниці.
Після анексії Криму будинок-музей української поетеси був закритий.
Твори Лесі Українки та літературу про життя та творчість письменниці можна отримати в ЦРБ ім. Є. Плужника з адресою Прорізна, 15. Тел. (044) 278 07 87.
#Крим #ЛесяУкраїнка #поезія #література #культурологія #мистецтво #кримськотатарські_художники #кримськотатарські_поети #історичнаспадщина #музеї_Криму
Залиште відгук