ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Книжкова виставка «Вона навчила нас не бути провінцією» в бібліотеці ім. Т. Шевченка для дорослих

Зараз можна побачити багато інформації про Лесю УКРАЇНКУ: для політологів це розповіді про політичну активність і громадянську позицію Лесі Українки, для географів – більше про її подорожі, для юристів – про родину Косачів, бо більшість з них працювали юристами. І вся ця інформація свідчить лише про одне – масштаб генію Лесі Українки та неординарність її родини.
Якщо одним реченням – Леся Українка була людиною виняткової мужності і принциповості.
Варто сказати, що з юних літ Лесі довелося постійно подорожувати по Україні, Європі, територіях царської Росії. І хоча ці подорожі були викликані хворобою, мали вони велике значення для її самоідентифікації. Вона відвідала Одесу, Полтаву, Севастополь, Алупку, Ялту, бувала на Житомирщині, Буковині, Галичині. І звісно ж – Луцьк. І звісно ж – Київ.
Ми хочемо торкнутись «київського» періоду її життя. Тож…
Перший приїзд до Києва був у січні 1876 року, щоб попрощатися з дядьком Михайлом Драгомановим перед його вимушеною еміграцією.
У 1881 році дітей Михайла, Лесю, Ольгу повезли до Києва на навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло й Леся почали вчитись за програмою чоловічої гімназії, Леся ще брала уроки гри на фортепіано у дружини М. Лисенка – Ольги Олександрівни О’Коннор. Маючи також хист до малярства, деякий час брала уроки у відомій Київській рисувальній школі Олександра Мурашка.
До сторінок «київського» періоду життя Лесі належить початок 20 сторіччя: гостювання у садибі Фотія Красицького, онука Катерини, сестри Тараса Шевченка. Близько 1900 року відомий уже тоді художник Красицький оселився на Пріорці в невеличкому, але дуже зручному будиночку з великою земельною ділянкою. Відтоді на гостину до нього потяглися визначні діячі української історії та культури. Бували тут Микола Лисенко, Михайло Старицький, Михайло Грушевський, Тадей Рильський… Гуляла садом і Леся Українка. У садибі художника є вікова липа, посаджена нею.
З далеких мандрівок Леся полюбляла привозила різні екзотичні речі, які і через багато років нагадують про неї.
1904-го Фотій Красицький написав чарівний портрет Лесі: це один із двох, які були створені за життя поетеси.
Ще один епізод «київського» періоду життя: 7 серпня 1907 року Леся Українка та Климент Квітка (Кльоня – так назвали його Косачі) вінчалися у церкві Вознесіння Господнього на Деміївці в Києві (церква й досі стоїть на початку Голосіївського проспекту) й оселилися на вулиці Великій Підвальній, буд.32, кв.11. В серпні цього ж року подружжя вирушило до Криму, а з 1908 року – до Грузії.
З Кавказом Лесю Українку пов’язує дуже романтична історія її юності. Якийсь час невеличку кімнату в родини Косачів винаймав студент Київського університету Святого Володимира Нестор Гамбарашвілі. У Лесі з Нестором були схожі погляди на суспільно-політичне життя, обоє захоплювалися філологією та літературою. Одного дня Леся подарувала юнакові своє фото зі зворушливим написом: «Бажаю Вам, пане Несторе, послужити сумлінно та беззавітно Вашій прекрасній рідній країні. Коли буде потреба у товариській допомозі та пораді – згадайте, що є на світі Лариса Косач. Київ, 6.5.1896 р.».
1913 року попри заборони влади Нестор Гамбарашвілі виступив з емоційною промовою на Байковому кладовищі в Києві під час прощання з Лесею Українкою.
Наостанок в доповнення до нашого «портрету» великої поетеси хочемо привести спогади її сестри Олі, що в Лесі:
«такі самі риси обличчя, барва очей і волосся, як у батька, так само середній зріст, така ж постать, така сама тендітність», «однаково були лагідні та добрі безмежно», «надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі», «однаково делікатні у відносинах з людьми», «для любих людей чи справ могли поступитися багато чим, могли бути дуже поблажливими, але я не можу уявити тої людини, тої справи, взагалі тої сили, що могла б примусити, батька чи Лесю однаково, зробити щось, що вони вважали за непорядне, нечесне. Щоб же зробити таке для власної вигоди чи користі, чи безпечності, то про те не може бути й мови».
Твори Лесі УКРАЇНКИ, як і багато інших книжок ви можете знайти в фондах Бібліотеки ім. Т. Шевченка для дорослих та скориставшись зведеним «Електронним каталогом ЦБС Шевченківського району м. Києва», або «Електронним каталогом Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки».

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*