Година пам’яті «З вірою в незалежність», присвячена Левку Лук’яненку

В’язень Качинської в’язниці Левко Лук’яненко писав у 1986 році
Боже, молю одного:
Дай волю моїй Україні! 
Й ніколи не вчуєш мого
Жалю за смерть на чужині…

Ця молитва допомогла йому вистояти і вибороти омріяну волю Україні. Левко Лук’яненко – людина-епоха, діяч українського національно-визвольного руху, дисидент, політв’язень, письменник, публіцист, співзасновник Української Гельсінської групи, народний депутат України, Герой України, один із творців «Акту проголошення незалежності України», лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (за 13-томну книгу “Шлях до відродження”, яку писав 27 років), перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді.

4 липня 2019 року в Центральній районній бібліотеці імені Євгена Плужника спільно з Національним музеєм історії України відбулася година пам’яті «З вірою в незалежність», присвячена Левку Лук’яненку, людині, яка все своє життя присвятила боротьбі за Україну, її незалежність та суверенність. За свої переконання Левко Лук’яненко переслідувався радянським тоталітарним режимом, провів майже 27 років свого життя в ув’язненні в радянських таборах. Після звільнення в 1988 році повернувся до України, де продовжив активну боротьбу за незалежність. Під час перших демократичних виборів до парламенту в 1990 році був обраний народним депутатом, а вже 24 серпня 1991 року домігся ухвалення Верховною Радою «Акту проголошення незалежності України». Колишній політв’язень, дисидент та екс-депутат Верховної Ради України Левко Лук’яненко помер 07 липня 2018 року після тривалої хвороби на 90-му році життя.

Перед присутніми в бібліотеці з лекцією про життя та діяльність Левка Лук’яненка виступив науковий співробітник Національного музею історії України Олександр Лук’янов.
Запрошені на захід відвідувачі побачили фотографії з виставки «З вірою в незалежність», яка постійно демонструється в Національному музею історії України, почули цікаві факти про Левка Лук’яненка – людину, яка свої найкращі роки провела в радянських таборах, і, вийшовши звідти, піднімала українську державність.

Для знайомства відвідувачів з різними гранями особистості Лук`яненка, як патріота і громадянина, політика, мислителя, історика, філософа, щирої і світлої людини, працівниками бібліотеки була підготовлена книжкова виставка «Вірю в Україну».

Слова Левка Лук’яненка про те, що головним для держави є її національна свідомість, і що саме вона веде до свободи, актуальні сьогодні, як ніколи.

А його формула: «Життя нації, її духовний і матеріальний стан залежать від рівня національної свідомості. Отже, необхідна не тільки незалежність необхідне своє українське державницьке мислення» може стати бути девізом для майбутніх поколінь в Україні.

Символічно, що саме сьогодні, 4 липня 2019 року, Господарський суд міста Києва розглядав позов Національного агентства з питань державної служби про примусове висилення Центральної районної бібліотеки імені Євгена Плужніка з приміщення, яке бібліотека займає з 1952 року (понад 65 років!). Саме того приміщення, де проходив захід, присвячений справжньому бійцю за незалежність України – Левку Лук’яненку!