До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту бібліотека ім. Ошера Шварцмана стала партнером проєкту «Exodus-2022»
та разом з Ваадом України та Київською міською єврейською громадою провела 29 січня 2023 року
перший міжнародний телеміст в межах цього циклу.
Повномасштабна війна, яку розв’язала росія проти україенського України 24 лютого 2022 року породила хвилю біженців, якої не бачив світ від часів Другої світової… Значну частину біженців складає єврейське населення нашої країни: хто опинився в Ізраїлі, країнах Європи та Нового Світу, чи то просто втік від «руського миру» до більш спокійних частин України. Але й серед таких є люди з унікальною біографією, для кого ця війна стала вже другою.
Доля цих двічі біженців чи двічі постраждалих і є під увагою проєкту «Exodus-2022», який вигадав український єврейський журналіст Михайло Гольд. Разом з експертами та широким колом міжнародної спільноти (і не тільки єврейської) ми обговорюємо та порівнюємо ситуації, в яких опинились герої наших ефірів, порівнюємо нацизм з рашизмом, Голокост та геноцид, який коїть російський режим в України. Разом збираємо ці свідчення для прийдешніх поколінь.
Першим героєм ефіру став колишній в’язень Шаргородського гетто, очільник Всеукраїнської асоціації євреїв-колишніх малолітніх в’язнів гетто та концтаборів Борис Забарко, який нині перебуває у Німеччині. Першими експертами – відомі діячі світової єврейської спільноти: кандидат історичних наук Анатолій Подольський (Україна), адвокат і громадський діяч Марк Фрайман (Канада), професор політичних наук Зєев Ханін (Ізраіль)… До дебатів долучились глядачі з Німеччини, США, Молдови, Ізраїлю, України. До речі, в українській студії в бібліотеці ім. О. Шварцмана знаходилась людина, яка вийшла вже тричі постраждалою – наш читач, професор с Луганщини Михайло Давидович Аптекар народився у 1937 році, разом з родиною був змушений евакуюватись від нацистів. Потім, 2014-го, текти до Києва від гібридної війни на Донбасі… Щоб потрапити під ракетні обстріли вже тут у 2022-2023 роках. Сподіваємось, що він стане невдовзі ще одним учасником проєкту.
Ці люди пам’ятають дві війни, вони діляться з нами, щоб і ми навічно закарбували у серці ці спогади у своїх серцях. Щоб слова «Ніколи знову» набули нового сенсу та змісту вже зараз, ще до нашої Перемоги, в яку ми віримо та на яку чекаємо.
Залиште відгук