«Був кругом града ліс і бор великий…» , – так про Київ писав Нестор-літописець Печерський приблизно в 1056-1114 роках. Складно уявити, але в 1850 році місцевість навкруги нинішнього Майдану Незалежності виглядала саме так, як на малюнку Гроте (фото нижче).
А в 2005 році наш сучасник, уславлений боксер Леннокс Льюіс, гуляючи Києвом, здивовано вигукнув: «Це дивовижне місто – в ньому дерева ростуть вищі за будинки!». Свята наївність людини з заокеанських кам’яних нетрів!
Дивлячись на деякі київські дерева-патріархи, розумієш: не вони ростуть на київських вулицях, а місто виросло поряд із ними. Поблажливо позираючи на людську метушню біля коріння, вони дають нам прохолоду і відпочинок нашим очам, кінець-кінцем дарують автентичність і винятковість міському простору, нічого не вимагаючи натомість. Адже це так буденно і зрозуміло для киянина – Липський бульвар, Виноградар, Осокорки, Нивки, вулиці Шовковична, Верболозна, Каштанова, Листопадна тощо. За кожною з них тягнеться неймовірно строкатий шлейф асоціацій…
Нині ж все менше залишається в Києві дерев, які є свідками історії міста. Мегаполіс, що потужно розвиваєтьсяі за законами надприбуткової економіки, своїм інтернаціоналістичним уніформізмом атакуює усіляку винятковість, ідентичність чи різнорідність… Зелені ж зони з їх квітами, деревами, пташиним щебетом залишаються поза цими законами.
Зараз у Києві – найбільшому за площею місті України (близько 1000км2) – налічується всього 46 заповіданих місць, де ростуть лише 233 безцінних дерева. Це пам’ятки природи – древні липи, каштани, дуби, тополі які були і залишаються окрасою міста. Київським еколого-культурним центром (КЭКЦ) в 1994-1996 роках було проведено інвентаризацію й складено кадастр видатних вікових, меморіальних та інших дерев. До нього увійшли рідкісні, саморідні, меморіальні, історичні та вікові дерева. Нещодавно Київська міська рада додала до існуючого списку ще 10 дерев. Нагадаємо про деякі з цих об’єктів природньо-заповідного фонду місцевого значення, і також про деякі з тих, що зберігаються зусиллями місцевих громад на території Шевченківського району.
Вікова липа, що росте на вул. Володимирській на території Державного історичного музею. Вік – більше 500 років, висота – 10 метрів, обхват стовбура – біля 5 м. Заповідана в 1972 році.За легендою липа була посаджена київським митрополитом Петром Могилою в 1653 році з нагоди зведення з уламків старої Десятинної церкви нового невеличкого храму святого Миколи. В іншому, фахівці припускають, що вік цього дерева близький до 1000 (!) років, а це значить, що воно залишилося єдиним живим свідком героїчної оборони від татаро-монгольських орд останнього київського бастіону – Десятинної церкви. Яке з припущень правдиве, а яке ні – ми не дізнаємося доки дерево живе, тож нехай живе довше, підживлюючи наши фантазії. Згідно іншої легенди це диво – дерево здатне сповнити будь-якє бажання, якщо обійти навколо нього сім разів…
✔️Татарський дуб, що росте на вулиці Нагірній біля будинку № 12. Вік – 300 років.
✔️Дуб Стеценка, що росте біля будинку № 63 на Саратовській вулиці. Вік – 450 років.
✔️Шовковиця Тараса Шевченка у провулку Шевченка на теріторії садиби під № 8а. Вік – близько 200 років.
В самому серці Києва, майже на Майдані Незалежності, дивом і зусиллями киян зберігся острівець раю – територія Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка.
Тут росте старе шовковичне дерево, яке пам’ятає Кобзаря.
Тарас Шевченко жив у цьому будинку з весни 1846 р. Тут 5 квітня 1847 р. його було заарештовано (філія Національного музею Тараса Шевченка) .
✔️Ясен звичайний біля собору св. Софії. Вік – 200 років, висота – 25 метрів, діаметр – 1,25 м. Охороняється на території Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська», створеного в 1944 році.
✔️Каштан біля св. Софії. Вік – 200 років, висота – 25 метрів, діаметр – 1,15 м. Охороняється.
✔️Каштан Воїнственського росте біля будинку №2 по вулиці Терещенківській. 
Вік більше 150 років. Обхват стовбура 3,50 м, висота 25 метрів. Дістав назву на честь українського природоохоронника доктора біологічних наук М. А. Воїнственського. Заповідан, охороняється державою.
✔️Вікові липи, ясени, каштани на вулиці Володимирській. Вік 150-200 років, висота під 20 метрів, обхват стовбурів близько 3 м, заповідані в 1972 році.
✔️Платан академіка Кащенко на вулиці Мельникова, навпроти гуртожитку № 20 Київського університету. Останнє дивом уціліле дерево із знаменитого Акліматизаційного саду, створеного Миколою Кащенком. Вік 120 років, висота – 25 метрів, обхват стовбура – 3 м. Заповіданий за сприяння КЕКЦ у кінці 1990-х років.
✔️Віковий дуб в парку «Нивки».
Росте вниз по річці Нивка за третім ставком недалеко від перону залізничної станції «Рубежівська». Вік – 300 років , обхват стовбура – 4,10 м, висота – 30 метрів.✔️Тополя на Володимирській вулиці біля будинку № 76. Вік близько 100 років, обхват стовбура 4,5 м, висота 30 метрів.
✔️Шовковиця Шевченка. Вік – близько 400 років, висота – 11 метрів, діаметр стовбура – 1,37 м. За розповідями, під нею зупинявся Т. Шевченко. Росте на території Центрального ботанічного саду НАН України, де перебуває під охороною.
✔️Дуб на вулиці Черкаській 17/19. Вік близько 450 років, висота – 20 метрів, обхват стовбура – 4,9 метрів. Охороняється з 2008 року.
✔️Вікові дуби та липи в Делегатському провулку. Вік близько 200 років, висота 20-25 метрів, обхват стовбура 3 – 4 м. Заповідані в 1972 році.
✔️Дерево, що росте зі стіни в Михайлівському провулку.
За адресою провулок Михайлівський, 10/2, можна виявити незвичайне «Дерево, що росте крізь стіну».
Доросла липа росте у дворі будинку, але її ствол «виглядає» назовні через дірку в паркані. Розповідають, що давним-давно, коли будувався паркан, робітникам було шкода зрізати дерево і вони придумали таке нестандартне рішення. Тепер, завдяки цьому, у екскурсоводів є чудовий привід дивувати гостей. Та й кияни від побаченого «чуда» завжди в захваті.
✔️Дерева на території київського зоопарку по проспекту Перемоги № 32.
4 дерева пташиної вишні (черешні Бурдзинського), платан гібридний (платан Станчинського) віком близько 120 років, ясен звичайний (ясен Шарлеманя) і 2 тополі чорні (тополі Бурдзинского). Охороняються.
✔️Невідоме дерево в Києві – диво урбанізації. Перебуває швидше за все під пильною охороною місцевої громади.
Прохання до свідомих громадян: якщо знаєте адресу – будьте ласкаві, зателефонуйте на номер 278-24-61, або надішліть повідомлення на електронну адресу kostomarov_lib@bigmir.net
Цей факт нагадує київську бувальщину минулого століття. Коли Майдан Незалежності (тоді ще площу Калініна) остаточно звільнили від післявоєнних руїн і почали асфальтувати, постала проблема, що робити з липою, яка росте трошки збоку і порушує симетричну красу нового плану… Рішення прийняв Голова Ради Міністрів Української СРСР Микита Хрущов, подивившись на зелену красуню: «Пережила пожежу, нехай живе!». Ошатне дерево ще декілька десятиліть милувало око перехожих і було безжально зрубане лише у 1981 році під час чергової реконструкції площі, коли керували вже інші, далекі від сентиментів новоприбулі кияни.
На фото бульвар Тараса Шевченка (Бібіковський бульвар), закладений близько 1834 року. Алея тополь на бульварі оновлювалася, але й досі є найдовшою у Європі: довжина сягає 1,5 км.
Нещодавно один з мешканців вулиці Рейтарської власним коштом і силами посадив з добрий десяток лип на своїй вулиці. Шанована людина свідомо намагається підкреслити дивовижну красу рідного міста, його природу та колорит найпримітніших, ні з чим не зрівнянних місць. Старожили – кияни пам’ятають часи, коли у дворах в центрі міста росли кущі малини, вишні і яблуні. Не ми саджали, не ми називали, але нам доглядати і зберігати. Маємо надію, що із роками побільшає людей, що саджають дерева не тільки на власному клаптику землі… і тоді всі, хто побуває в нас, киян, у гостях, пригадають рядки з листів Михайла Булгакова: «Добре вам, чортам! Живете в Києві, там у вас…»
Впорядковано бібліотекарями ЦРБ ім. Є. Плужника і районного інформаційного центру «Бібліотека ім. М. Костомарова» (08.2010-06.2011рр.)
Бібліографія:
1. Анатолий Заика «Деревья в Городе или Город среди деревьев» [Електронний ресурс]
2. Блог Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка [Електронний ресурс]
3. Интересный Киев [Електронний ресурс]
4. Київський еколого-культурний центр [Електронний ресурс]
5. Сорокопуд, В. «Добре вам, чортам! Із Києвом у серці живете…» / Вікторія Сорокопуд // Дзеркало тижня. – 2008.- №16. – 26 квітня
Залиште відгук