З нагоди Дня Державного Прапора бібліотека ім. М. Костомарова підготувала найцікавіші міфи про український прапор
23 серпня в нашій державі відзначають День Державного Прапора. Історія України розповідає, що національний символ не завжди був синьо-жовтим, він кілька разів змінював своє забарвлення в залежності від періоду в часі та регіону держави. Всім знайомий на сьогодні український стяг вперше публічно вивісили 25 червня 1848 року на Ратуші у Львові, який був у складі Королівства Галичини та Володимирії.
У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990 року. А офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України лише 28 січня 1992 року.
З нагоди 30-річчя цієї події бібліотека ім. М. Костомарова пропонує дізнатись найцікавіші міфи про український прапор.
Прапор як символ, спочатку як засіб сигналізації, виник за античних часів. Спершу використовувався в країнах Європи і поширився на українські землі в добу Середньовіччя. Найчастіше прапором вважався шматок тканини, прикріплений до списа, що мав вказувати на місце збору воїнів. Історичні джерела донесли до нас скупі відомості про кольори, які використовувалися на просторах Київської Русі. Автор “Слова про Ігорів похід” згадує “червлен стяг” і “белу хоруговь”.
Українське синьо-жовте сполучення – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Сучасний український прапор походить від герба Галицько-Волинського князівства – золотого лева в синьому тлі, який з’явився в другій половині XIII століття.
Міф 1. Історичний
Прапор Української Народної Республіки, прийнятий за ініціативою Михайла Грушевського, перевернутий гетьманом Павлом Скоропадським під час Української Держави.
Факт: У деяких публікаціях хибно подавалося, що нібито 22 березня 1918 року був затверджений якийсь закон про жовто-блакитний прапор. Однак ні в протоколах засідання, ні у звітах про це нічого не згадується, бо таке питання взагалі не порушувалося. Насправді Грушевський виніс тоді на розгляд Малої Ради проекти зображень герба і печатки, виконані Василем Кричевським.
Міф 2. Філософський
Синьо-жовтий прапор України, за книгою даосизму І-цзин, створює певну гексаграму Пі, яка означає “вода заливає вогонь”, що уособлює занепад.
Факт: І-цзин (або Книга змін) – перша з п’яти книг конфуціанського канону (на якому базується китайська натурфілософія) – насправді присвячена ворожінню. Китайські вірування та конфуціанство не мають до українських традицій жодного відношення. Так само як Фен-шуй та І-цзин не мають жодного стосунку до вексилології та принципів створення прапорів.
Міф 3. Психологічний
Синьо-жовтий прапор є символом нещастя, та вживається у рамках протестної дії, або у випадку небезпеки держави.
Факт: Жодних міжнародних норм про перевернуті прапори немає.
Міф 4. Фотоміф
Кольори потрібно поміняти місцями, бо так було на старих зображеннях.
Факт: Фотографії, плакати, листівки часів УНР свідчать, що використовувалися обидва варіанти. Втім, часто на старих кіно- та фотодокументах, з огляду на специфіку передачі синього, блакитного та жовтого кольорів у чорно-білому зображенні, блакитна барва виглядає світлішою від жовтої, це і вводить в оману сучасного глядача.
Державний Прапор – животворне та об’єднуюче начало.
Він, незалежно від національності, мови, релігії гуртує в одне єдине ціле – українську націю.
Він об’єднує українців усього світу.
Залиште відгук