Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах… Загадався, спить,
І не тобі, молодшому, горить
Червлених наших днів ясна заграва.
Давно в минулім дні твоєї слави,
І плаче дзвонів стоголоса мідь,
Що вже не вернеться щаслива мить
Твого буяння, цвіту і держави.
Але, мандрівче, тут на пісках стань,
Глянь на химери бароккових бань,
На Шеделя білоколонне диво:
Живе життя, і силу ще таїть
Оця гора зелена і дрімлива,
Ця золотом цвяхована блакить.
Так про наш Київ у 1923 році писав Микола Зеров, український поет, розстріляний у Сандармосі. Цими віршами 30 жовтня розпочалася година пам’яті в межах засідання розмовного клубу бібліотеки ім. І. Котляревського.
Саме в ці дні, з 27 жовтня по 4 листопада, понад 80 років тому, було скоєно найжорстокіший злочин проти української інтелігенції.
За ці кілька днів у 1937 році в урочищі Сандармох, що знаходиться в Карелії (Росія), працівники НКВС розстріляли 1111 людей. З них – понад дві сотні українців. Місце страти вдалося розкрити лише 60 років потому, його віднайшли громадські активісти в липні 1997 року.
З’ясовано, що Сандармох був спеціальною територією, яку використовували органи НКВС СРСР для проведення масових страт цивільного населення. Зокрема, об’єкт Сандармох став місцем розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували відомі діячі культури, науки, військові, технічна інтелігенція, священство. Серед убитих — священник з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі, сотні вихідців з України, зокрема митці Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, Мирослав Ірчан, професори-історики Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький. Усіх розстріляних згодом реабілітували й визнали жертвами сталінського терору.
Учасники заходу читали вірші Миколи Зерова та Марка Вороного, поповнювали свої словники цікавими українськими словами із цих віршів, роздивлялися фотографії наших загиблих у Сандармосі митців, а диктантом став уривок з роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Тему продовжили в межах Клубу інтелектуального кіно, переглянувши стрічку «Місце злочину – Сандармох» з циклу «Україна нескорена», яку зняла Київська міська організація «Меморіал» ім. В. Стуса, у 1999 році (режисер М. Воробйов).
Бібліотека вдячна всім, хто долучився до вшанування українських поетів та письменників, знищених радянським режимом у Сандармосі.
Залиште відгук