Чергова інформаційна хвилинка в бібліотеці ім. М. Костомарова була присвячена поету,
шукачу скарбів і волі – Борису Мозолевському.
Борис Мозолевський мріяв стати військовим льотчиком, навіть вступив до спецшколи Військово-Повітряних сил в Одесі. Згодом навчався в Єйському вищому військово-авіаційному училищі. Пізніше Мозолевський відкрив для себе археологію. Він став активним учасником археологічних експедицій, якими керував скіфолог Олексій Треножкін.
21 червня 1971 року, час – 14:30 – найважливіша дата у житті Бориса Мозолевського. Під час археологічних досліджень Товстої Могили зроблено найсенсаційнішу знахідку ХХ століття – багате скіфське поховання, серед скарбів якого була золота скіфська пектораль. Нагрудна прикраса скіфського царя IV ст. до н.е. 30,6 см у діаметрі, виконана із золота 958 проби, вага 1148 грамів. Її вартість обрахувати неможливо. Найбільше відкриття археології ХХ століття, «поема золотого сонячного сяйва», якому передували 35 років непростого життя непосидючого упертюха-мандрівника, поета, шукача пригод «на свою… голову».
Знаючи, що відкриття такого рівня осідають у музеях митрополії, Борис Мозолевський, надягнувши на шию вишукану прикрасу філігранної грецької роботи, чудо «мікромініатюрної» ювелірної техніки, 1150-грамовий шматок чистого золота, зверху – засмальцьовану стару тілогрійку, привіз її до Києва…
Залиште відгук