🏠🏠🏠Продовжуємо розповідь про ділянку поміщиків Роговських, яку на початку 1900-х років, поділили на три домоволодіння. Відтоді збереглася нумерація будинків: 8-б на замовлення самої власниці ділянки Іполіти-Цесаріни Роговської; 8/14 – наріжний на ділянці, проданий відомому київському будівельному підряднику й домовласнику Якову Файбишенко та 8-а, який замкнув щільний ряд забудови вулиці Велика Житомирська новосформованого масштабу та стилю.
Сьогодні мова піде про наріжний будинок 8/14, що отримав народну назву «Приватний будинок Якова Файбишенка».
Надзвичайна спритність київських підрядників і будівничих стала свого часу своєрідною «притчею во язицех», тобто предметом людського осуду та глузування. За звичаями, що діяли до революції 1917 року і деякий час після неї, підряд на будівництво могла взяти будь-яка будівельна контора, що мала не лише досвід і рекомендації попередніх замовників, а й пропонувала на конкурентній основі найменші витрати. Для цього влаштовувалися торги, на яких і брали гору найспритніші й заповзятливіші. Взаємостосунки між замовниками й підрядниками регулювалися діючим на той час «Положенням про казенні підряди й замовлення». До речі, свою діяльність архітектурні й будівельні контори активно рекламували. Наприклад, технічна контора відомого київського будівельного підрядника і домовласника Я. Файбишенка рекламувала свої здобутки у путівнику «Весь Киев в кармане» цілою низкою світлин будинків, споруджених нею у Києві. Саме на замовлення Якова Файбишенка й був збудований в 1910-1911 рр. наріжний будинок №8/14 на ділянці за №8 на розі вулиць Володимирська та Велика Житомирська.
На жаль, історія не зберігла імені архітектора цього будинку. Стилістично – це пізній модерн. Проте, фасад будівлі має декоративне оздоблення, включаючи ліпні елементи, орнаментовані віконні обрамлення, балкони з витонченими кованими поручнями, а також симетричне розташування вікон, що додає гармонії загальному вигляду будівлі.
За містобудівною традицією ріг, широко відкритий до перехрестя вулиць, завжди акцентувався вежею зі шпилем. За тією ж традицією перший поверх завжди призначався для здачі в оренду під заклади торгівлі. На жаль. не збереглися відомості про торгівельні заклади початку 20-го століття, але вже від 1936 року і до початку 1990-х, з перервою на німецьку окупацію під час Другої Світової війни, на першому поверсі будинку містився продовольчий магазин №3 системи «Гастрономторг». Сама назва «Гастроном», що складалася з двох грецьких коренів: шлунок і закон, означала «знавець витончених страв». Тому в цих торгових закладах передбачалося підвищена якість продуктів та обслуговування і, навіть, робочий одяг продавців «гастрономів»: білі курточки, сині берети та краватки. Згодом «Гастроном» та «Хліб» на Великій Житомирській №8/14 отримав народну назву «Недоїдки» – тут «отоварювалася» з чорного ходу компартійна номенклатура радянського союзу.
Кияни, юність яких припала на 1980-90-ті роки, із задоволенням згадують старий кавовий підвальчик на Великій Житомирській 8/14, що відкрився напередодні Олімпіади-80. Офіційно він мав назву кафе «Квінта», але серед киян відомий як «БЖ» (від абревіатури вулиці). Запашна натуральна кава «на піску», дешевий алкоголь та незвичний для того часу інтер’єр приміщення (бетонні «бурульки», що звисали з прокопченій стелі, оббиті дерматином стіни, на яких бігали один за одним мальовані герої мультфільму «Ну, постривай!» та музичний автомат – не аби яка «розкіш» для закладу такого формату) приваблювали київських студентів та людей вільного мистецтва: художників, музикантів, письменників. До того ж, «БЖ» знаходилося в безпосередній близькості до Андріївського узвозу. Згодом кав’ярня «Квінта» зачинилася на довгостроковий ремонт. Сьогодні в колишньому культовому закладі розташован ресторан кубинської кухні Buena Vista.
Будинок на Великій Житомирській, 8/14 став місцем проживання для багатьох знакових особистостей. На фасаді будинку рясніють меморіальні таблички відомих діячів мистецтва та культури України. І за кожною з них стоїть біографія талановитих українців, відомих всьому світу.
💠В квадраті з чотирьох меморіальних табличок, розташованих на стіні, що на перетині вулиць Володимирської та Великої Житомирської, бронзовий барельєф відомого маляра Миколи Глущенка, який тут мешкав у 1944-1977 рр., за проєктом скульптора Бориса Довганя та архітектора Флоріана Юр’єва.
💠Поряд з ним – бронзова табличка на честь народного художника СРСР Василя Касіяна, який жив і працював у цьому будинку в 1944–1976 роках. Виготовлена табличка у вигляді бронзового горельєфу, роботи скульптора Олександра Ковальова.
Нижче розташовані ще дві меморіальні таблички на честь відомих акторів-франківців:
💠народного артиста СРСР Амвросія Бучми, який жив у цьому будинку в 1944–1957 роках. Виготовлена з граніту і бронзи за проєктом скульптора Андрія Шапрана та архітектора Валентини Корнеєвої.
💠народного артиста СРСР Юрія Шумського(1887–1954), який жив у цьому будинку в 1944–1954 роках. Виготовлена М. О. Бабичем у вигляді гранітного барельєфу за проєктом скульптора Івана Кавалерідзе та архітектора Раїси Бикової.
💠На тому ж фасаді міститься бронзова табличка роботи скульптора Євгена Карпова в пам’ять композитора Юлія Мейтуса (1903-1997).
💠А з боку вул. Велика Житомирська – бронзова табличка на честь скульптора Михайла Лисенка, професора Київського художнього інституту (1906-1972), автор – Богдан Лисенко.
💠21.12.2021 року тут ще розташовано меморіальну дошку народному художнику України, заслуженому діячу мистецтв УРСР, члену-кореспонденту Академії мистецтв СРСР Володимиру Костецькому.
Будівля колишнього київського будівельного підрядника і домовласника Якова Файбишенка не зазнала за весь свій час значних змін. Тому ми й досі можемо насолоджуватися цим архітектурним шедевром київських майстрів будівельного мистецтвапочатку 20-го століття.
Далі буде…
Впорядкувала: Кузьмінова Т. (04.07.2025 р.)
Бібліографія:
- Малаков, Д. В., Мала і Велика Житомирські/ Дмитро Малаков. – К. : Либідь, 2017. – 88 с.: іл. – (серія «Твій Київ»)
- Малаков, Д. В., Прибуткові будинки Києва / Дмитро Малаков. – К. : Кий, 2009. – 384 с.: іл.
- Скибицька Т., Київський архітектурний модерн (1900-1910-ті роки) / Наукове видання / Автор вступної статті Г. Духовничий. – Львів: «Центр Європи», 2011. – 232 с., 310 іл.
Залиште відгук