12 листопада відбулась зустріч читачів бібліотеки ім. І. Котляревського
з письменницею Юлією Бережко-Камінською та презентація її книги
«Україна. Пекельний 22-й»
Від початку повномасштабного вторгнення росії пройшло майже 1000 днів і ночей, і майже 11 років триває російсько-українська війна, страшна й найжорстокіша в 21 столітті. Наші героїчні захисники і захисниці чинять спротив жорстокому ворогу, а багато з них поклали у цій війні свої життя.
За ці 1000 днів ми почали забувати перші дні, хвилини 24-го лютого 2022 року, наші спогади подекуди стерлися, стали менш чіткими і болючими, тривожність, нерозуміння, страх відійшов, сховався десь в закутках пам’яті. Але дуже важливо закарбувати ці спогади, ці події в літературі, щоб передати наступним поколінням українців, а також щоб весь світ знав правду. Відтак 12 листопада бібліотекарі бібліотеки ім. І. Котляревського відвідали школу №97 ім. О. Теліги, аби познайомити старшокласників з книгою
«Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник», яка містить безліч коротких, але ємних емоційних і глибоких текстів українців різного віку, статусу, з різних куточків України і навіть світу – від перших годин великої війни.
Про книгу розповіла одна з її упорядниць, Юлія Бережко-Камінська, українська поетеса, письменниця, журналістка, членкиня НСПУ, лауреатка численних літературних відзнак і премій, авторка біля 10-ти поетичних збірок та прозових творів. Письменниця поділилася власною історією початку війни, болючою та щемливою, адже вона з міста Буча, де події лютого-березня 2022 року були одними з найдраматичніших. Школярі почули також і про історію створення книги, переглянули ілюстрації, які відтворюють події та віддзеркалюють емоції героїв книги.
А щоб зустріч не вийшла надто сумною, наприкінці Юлія Бережко-Камінська запропонувала заплющити очі та, слухаючи поетичні рядки, які вона читала, поринути кудись в своїй уяві. І тоді здалося, що морські хвилі заколисують, і на серці стає спокійно.
Завершилася зустріч переглядом літератури про початок повномасштабної війни «А на моїй землі іде війна…» та дружньою фотосесією з авторкою.
Дякуємо пані Юлії за щирість, за велике серце, через яке вона пропустила кожну історію з книги «Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник», а школі – за зацікавленість та гостинність!
Залиште відгук