Наша історична зустріч з Володимиром Панченко, що відбулася 30 жовтня, перетворилась на справжню зустріч з поезією, тому що була присвячена Івану Величковському (1630? — 1701) – українському письменнику, поету, перекладачу, теоретику літератури, священнику.
Він належить до маловідомих українських письменників кінця XVII і початку XVIII ст., але саме він являється яскравим представником стилю бароко в українській поезії. Працював у Чернігові в друкарні Лазаря Барановича, згодом служив священником у Полтаві. Автор панегіриків, епіграм, курйозних та ліричних віршів релігійного і світського змісту, перекладач, теоретик фігурного віршування. Характерною ознакою стилю бароко в поезії є надзвичайно гіпертрофований розвиток словесно-декоративного орнаменту: в художньому творі на перше місце висувається форма — вишукані, штучні метафори, несподівані порівняння, ефектні антитези. Запозичені у ренесансу образи античної міфології та історії займають головне місце у створенні барочних форм.
Засоби прикрашення мови, орнамент використовуються надмірно в цю добу; змістові надається другорядного значення. Мета мистецтва за цих часів — вразити читача, зацікавити його несподіваними стилістичними ефектами. Всі ці ознаки зазначеного стилю ми можемо простежити в творах Величковського — «Lucubratiuncula», «Зегар» і «Млеко». Пане Володимире запропонував також прослухати вірші Івана Величковського, які покладені на музику і виконані нашим відомим і сучасним кобзарем, лірником Тарасом Компаніченко в супроводі його старосвітської бандури. Пропонуємо і вам! А поетеса Lana Cavi дуже точно передала особистість І. Величковського в своєму вірші.
°•° °•° °•° °•° °•° °•°
В крові у українців стиль модерн
у зверненні до тих важливих тем,
що нас хвилюють щиро і глибОко.
І Величковський мав священний сан
та Господу служив ревно, в любови –
але він був іще й вправний поет,
бо все своє життя кохався в слові.
І як писав! Нанизував слова,
мов бісер у мудроване намисто.
Тепер ми кажемо, що триста літ назад
був Величковський справжнім модерністом!
А в ранній творчости Тичина, і Бажан,
і Семенко, і Драч, і Вінграновськиий
дотримувались стилю і засад,
які закладені Іваном Величковським.ф
Їхня поезія звучить, як і його,
бадьоро, вишукано, по – новому, свіжо.
Які глибокі корені тогО,
що причаровує й захоплює у вІршах!
LANA CAVI
Історична година з Володимиром Панченком в бібліотеці на Дегтярівці
Залиште відгук