У бібліотеці ім. М. Костомарова відбулася інформаційна хвилинка про маловідому на батьківщині, однак добре знану у світі особистість–
Олександра Архипенка.
Він здобув визнання та славу далеко за межами України не тільки як скульптор і художник, але і як новатор-винахідник.
Олександр Архипенко докорінно змінив уявлення про скульптуру, втілив у неї моделювання простору, застосував зігнуті площини, використовував нові матеріали (скло, метал, дерево, пластмасу), поєднав малярство зі скульптурою. Він першим почав експериментувати з ідеєю динамічного простору. Коли ж простір починав переважати над матерією, скульптура в традиційному розумінні перестала існувати. За це його називали генієм.
Олександр Архипенко був громадянином світу: його вважають своїм у всіх країнах, де він жив і творив. Водночас митець ніколи не забував про українське коріння. Так, 1922 р. на виставці радянського мистецтва в Берліні він представив свої роботи разом із земляками з України. А 1933 р. на міжнародній виставці «Сторіччя прогресу» в Чикаго його твори експонувалися в українському павільйоні. Того ж року став членом Львівської асоціації незалежних майстрів України. Активно долучився до акції допомоги голодуючим землякам у радянській Україні. А от в Україні його ім’я і досі маловідоме широкому загалу. Вперше на батьківщині роботи Архипенка були представлені на виставці 2004 р.
Олександр Архипенко був новатором не тільки в мистецтві, зокрема, створив новий різновид рельєфної різьби, так зване скульптомалярство, відкрив й обґрунтував принципи рухомого малярства. Його творчість істотно вплинула на розвиток модерністського мистецтва у Європі та США. Також розробив принцип рухомого зображення, який і нині активно використовується у вуличній рекламі.
Ідею створення «механічної картинки», на якій малюнок би оживав і рухався, Олександр Архипенко плекав від 1922 р. Поштовхом послужило споглядання гілок дерев, які ворушились на вітру. В результаті численних експериментів йому вдалося втілити свій задум. Митець 22 липня 1925 р. подав заявку на видачу патенту на винахід «метод оформлення змінних зображень», який отримав 1927 р. В описі до першого патенту зазначалось, що новий спосіб отримання змінних зображень дає можливість використовувати ілюстрації і тексти з динамічним ефектом на плоскій поверхні. Другий патент Олександр Архипенко отримав на апарат для демонстрації новітнього виду образотворчого мистецтва, відомий як «архипентура». «Це машина, що рухає замальований предмет аналогічно до уповільненої зйомки в кіно… Це нова форма мистецтва, що використовує час і простір», – зазначав він, представляючи винахід. Пристрій складався з великого ящика з умонтованою рухомою рамою, до якої кріпилася понад сотня вузьких смуг з металу й оргскла з нанесеними на них фраґментами живопису. За допомогою електромотора смуги рухалися й робили рухомим зображення. Отримавши патент, Олександр Архипенко 1928 р. оприлюднив свій винахід на виставці в Нью-Йорку. Демонстрація «архипентури» спричинила фурор. Сьогодні модернізований винахід Архипенка використовують у всьому світі для рекламних щитів зі змінним зображенням.
Світ відкрив його талант майже сто років тому, а Україна тільки почала відкривати для себе цю багатогранну особистість, паралельно вивчаючи і власну історію.
Залиште відгук