Урок-свято «Сорочка, що матуся вишивала, Сердечко гріє, душу веселить» в бібліотеці ім. С. Васильченка для дітей

18 Травня в бібліотеці ім. С. Васильченка для дітей відбувся урок-свято

«Сорочка, що матуся вишивала, Сердечко гріє, душу веселить».

Вишиванка – це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець. За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.
Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.
Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців. Під час проведення розкопок Соколової могили, яка розташована на Миколаївщині, знайшли поховання сарматської жриці, де також лежав фрагмент тканини з шовку, яка мала оздоблення із золотистої вишивки. Цю особливу знахідку датують I століттям до нашої ери.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь» (різновид «хрестика»). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
Дуже важливе значення має візерунок на вишиванці – це своєрідний код, за символами якого можна прочитати потаємне послання.
Види орнаменту відрізняються не тільки від регіону до регіону, а й від сім’ї до сім’ї. Вони передаються з покоління до покоління.

Значення символів у вишиванці:
📖ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім’ї;
📖квадрат – баланс, гармонія, удача та порядок;
📖спіраль – циклічність часу, символ змін;
📖сварги (нагадують половину цифри 8) – сила духу;
📖восьмикінцева зірка – символ возз’єднання чоловічого та жіночого початків, посилює інтуїцію;
📖хрести – захист від темних сил, гармонія та духовне просвітлення;
📖калина – безсмертя роду та довголіття сім’ї;
📖ромашка – символ кохання та юності;
📖маки – потужний захист від зла, наближення до виконання бажань.

Особливе значення День вишиванки має саме 2023 року – тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ. День вишиванки – подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.

Проведення такого свята демонструє, що вихованці школи відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу. І це відчувалось в кожній дитині.
Разом у учнями школи № 139, які були присутні на зустрічі, ми дійшли висновку, що наше минуле й сьогодення пов’язані багатовіковими традиціями, одна з яких — національний одяг, а саме вишиванка.
Зараз цей елемент народного вбрання отримав нове життя завдяки сучасним рішенням пошиття й візерунку, при цьому не втративши споконвічної краси, ошатності та символічного значення оберегу.
Такі уроки сприяють розвитку творчих здібностей дітей, виховують глибокі почуття любові до батьків та близьких, вони вчаться берегти та примножувати національну культуру.