«Мово моя материнська,
Квіти в душі й на устах.
Ти – мій рушник український,
Ти – моя доля, мій шлях».
І. Чернецький
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу.
Мова — це душа народу.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів нашої землі. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.
Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, чує мамину колискову пісню. Лагідний материн наспів засіває дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до рідного слова, до своєї землі!
Колискова пісня – це оберіг на все життя! Тож нехай кожна матуся заспіває своїй дитині чарівну колискову.
Дорогі друзі!
Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника пропонує вашій увазі віртуальне прочитання вірша Миколи Сингаївського
«Материна мова» із циклу «Код нації – СЛОВО».
Навчальні та методичні посібники, словники, а також інші видання з вивчення або удосконалення знань з української мови ви знайдете, звернувшись до Зведеного «Електронного каталогу ЦБС Шевченківського району м. Києва»
Залиште відгук