ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Патріотична бесіда «Береже Україна вічний сон молодих своїх синів: Крути» в бібліотеці ім. В. Дубініна для дітей

29  січня  –  День  пам’яті  героїв  Крут.  Саме  там у  1918  році відбувся  бій,  що  на  довгі  роки  став  одним  із  символів  боротьби українського народу за свободу і незалежність. Назва невеликої станції Крути, що розташована на  Чернігівщині  уздовж  лінії  Бахмач Київ,  ознаменувала  відлік  нового духовного  злету  нації.

У бібліотеці ім. В. Дубініна для дітей провели бесіду «Береже Україна вічний сон молодих своїх синів: Крути»

з юними читачами і вшанували полеглих героїв Крут хвилиною мовчання.

Йшов  1918  рік.  Четвертим  Універсалом  Центральна  Рада  проголосила Українську  Народну  Республіку  самостійною,  ні  від  кого  незалежною, суверенною  державою.  Проте  більшовицька  влада  не  хотіла  так  просто віддавати  свого  «молодшого  брата».  Після  захоплення  Харкова  та  Полтави більшовики  спрямували  своє  п’ятитисячне  військо  на  Київ. На  той  час  в  Центральній  Раді  не  було  армії.  Основна  її  частина  була розбита  більшовиками,  а  інша  перейшла  на  бік  червоних,  спокусившись фальшивими обіцянками.
У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії.
Їх було 300. Наступав  холодний  ранок  29  січня  1918  року.  О  9.00  годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою.  Юнаки  мужньо  відбивали  атаки  ворога,  не  залишаючи  своїх позицій. Бій  був  запеклий  і  тривав  до  полудня.  Молоді  воїни  билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.  Сили  були  надто  нерівні.  Побачивши  безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це  слово  дійшло  з  одного  боку  колії,  де  були  юнаки  старшинської  школи, на протилежний бік до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати». Курсанти відійшли  назад, а студенти кинулись вперед. На  смерть…
Пішли  на  ворога  з  багнетами,  бо  набоїв  уже  не  було.  І  падали,  падали  у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.
Кров під Крутами  не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають  пелюстки  Волі.  Вже  29  січня  1919  року  на  роковини  бою під  Крутами,  до  Аскольдової  могили  героїв  прийшли  студенти  й  гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які  життям заплатили герої.

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*