У бібліотеці ім. Степана Васильченка для дітей 18 серпня 2022 року відкрито тематичну полицю
«Без мови Незалежність – пусті слова» до Дня Незалежності України💛💙🇺🇦,
під рубрикою «Не бійтесь заглядати у словник: Збагачуйтесь і дізнавайтесь нове!».
Полиця відкрита для користувачів до 9 вересня 2022 року.
Сьогодні дуже важливий процес популяризації української мови. Перш за все мова – динамічна система, для якої здатність розвиватися є природним способом її соціального існування. У сфері лексикографії ці процеси особливо інтенсивні. Словники – як масовий жанр лінгвістичної літератури – посідають чільне місце у нормалізаційних процесах, опосередковано відображаючи загальний рівень культури соціуму.
Історія становлення словників української мови довга та складна. Беручи свій поштовх ще в XVI столітті, вона змогла розвинути себе. Сучасні словники багатоманітні та глибоко інформаційні. Вони мають велике практичне значення, а також по мірі їх розвитку можна відслідкувати основні етапи становлення літературної української мови.
Користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і знання мови, а й поглиблює кругозір людини, підвищує її загальний рівень культури. Словники розширюють світогляд людей. У них представлено знання, якими володіє людство у певну епоху, з різних галузей науки, техніки, мистецтва. Словники відіграють значну роль у нормалізації мови, поширенні мовних норм, у піднесенні мовної культури. Вони служать довідниками про правильну вимову і написання слів, про значення, етимологію слів та ін.
У1904-1907 роках був виданий відомий словник Грінченка. Словник складався 46 років (1861–1907) і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів. У кінці четвертого тому окремим додатком наводяться «Крестные имена людей». «Словарь української мови» є найповнішим і лексикографічно найдосконалішим українським словником до початку 20 століття. Б. Грінченка використав праці багатьох кореспондентів журналу «Киевская старина», зібрав матеріали з творів художньої літератури і фольклорних джерел, частково послуговувався словниками подібного типу, додав значний власний матеріал (діалектні і фольклорні записи).
Крім названих широко використовуються й інші лінгвістичні словники, зокрема словник синонімів, словник антонімів, словник омонімів, словник рим, частотний словник, інверсійний словник, граматичний словник, словники мови творів окремих письменників, «Словник труднощів української мови».
Таким чином, лексикографія надзвичайно важна як для практики читання іноземної літератури, так й для пізнання своєї мови в минулому і в сучасності.
Бібліографія окремих видань:
📖 Головащук С. І. Словник наголосів : Понад 20 000 слів / С. І. Головащук. – К. : Наукова думка, 2003. – 319 с. – (Словники України).
📖 Зав’язкін О. В. Орфографічний словник сучасної української мови / О. В. Зав’язкін. – Донецьк : БАО, 2013. – 383 с.
📖 Лозова, Н. Є. Дзвона чи дзвону? або -а (-я) чи -у (-ю) в родовому відмінку : словник-довідник / Н. Є. Лозова, В. Б. Фридрак. — 2-ге вид., допов. — Київ : Наук. думка, 2015. — 168 с.
📖 Семотюк О. П. Сучасний словник іншомовних слів / О. П. Семотюк. – 2‑ге вид., доп. – Х. : Веста : В-во „Ранок”, 2008. – 688 с.
📖 Яковлєва А. М. Сучасний тлумачний словник української мови : 55 000 слів / Антоніна Миколаївна Яковлєва. Тетяна Миколаївна Афонська. – Харків : Торсінг , 2018 – 670 с. – (Словники).
Також, ви можете скористатись зведеним «Електронним каталогом ЦБС Шевченківського району м. Києва», або «Електронним каталогом ЦБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей м. Києва»
Залиште відгук