Бібліотека ім. С. Васильченка для дітей вітає з Міжнародним днем пам’яток і визначних місць

ВІТАЄМО З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ПАМ‘ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ!

Міжнародний день пам’яток і визначних місць започаткований в липні 1983 р. Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 р.
Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
В Україні цей день називається «День пам’яток історії та культури» і встановлений згідно з Указом Президента від 23 серпня 1999 р. № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.
У липні 2000 р. набув чинності Закон «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно з Законом об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
15 січня 2016 р. Україна приєдналась до Статуту Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей» (ICCROM).

У бібліотеці ім. Степана Васильченка для дітей проводяться заходи з вивчення та популяризації пам’яток історії та культури.

Одними з останніх довоєнних заходів в бібліотеці були заняття експериментального курсу Київського розпису. Під час занять учасники мали змогу прослухати лекції «Джерела мистецтва Київської Русі» та не лише ознайомитись з теоретичними надбаннями, а й спробувати створити власну квітку в стилі Київського декоративного розпису.
Давньослов’янська мистецька спадщина відіграла значну роль у формуванні мистецтва Київської Русі. Це фрески і мозаїка Софійського собору, і орнаментовані речі хатнього вжитку, і ювелірні прикраси та інше. Протягом багатьох століть народні майстри черпали ідеї для своїх творів з фресок і мозаїк Софійського собору.
Під час занять юні майстри мали змогу доторкнутись до інформаційних джерел, довідатись про художній зв’язок і поєднання розписів фресок з декоративно-прикладним мистецтвом Київської Русі, з поняттям генетичного етнокоду творчої спадщини.