«У цьому буде все моє життя» – так про живопис сказала Марія БАШКІРЦЕВА, українська і французька художниця, авторка знаменитого «Щоденника», яка стала першою жінкою зі слов’янської Європи, чию картину придбав Лувр.
А народилась Марія Башкірцева за одною версією – 23 листопада 1860 року, а за іншою (версією французької професорки, бібліографа Колетт Коньє) – 12 листопада 1858 в українському селі Гавронці на Полтавщині. Коли Марії було трохи більше 10 років, родина виїхала до Франції. Там вона навчалась і закінчила Академію Жуліана – єдину школу мистецтв у Парижі, де того часу могли навчатися жінки. Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в Україну. Через хворобу (хворіла на туберкульоз) 13 листопада 1884 року померла в Парижі. Похована в Парижі.
Марію Башкірцеву прославили не тільки її картини, а й «Щоденник», який вона почала писати приблизно з тринадцяти років французькою мовою і яким зачитувалась Європа. «Якщо не помру молодою, я сподіваюся залишитися в пам’яті людей як велика художниця… Але якщо я помру молодою, то хотіла б видати свій щоденник – він не може не бути цікавим» (з «Щоденника»).
До сьогодні збереглося дуже мало її картин – лише ті, що були у музеях, решта – знищені в часи Другої Світової війни.
Ми ж хочемо рекомендувати до прочитання:
#1. Роман-есе Михайла Слабошпицького «Марія Башкірцева»
Це роман про трагічну долю талановитої художниці. Є типи людей, про яких кажуть, що вони талановиті в усьому, чим би не займалися. До них належала Марія Башкирцева. Доля відміряла їй короткий вік. Але вона встигла дуже багато. Її полотна сьогодні зберігаються у найвідоміших музеях Франції, України, Росії. Її знаменитий щоденник, ведений французькою, свідчить про неабиякий літературний талант авторки. Вона мала справжній вокальний талант, їй пророкували велике артистичне майбутнє.
Михайло Слабошпицький розповідає про неординарну людську особистість, про багатьох видатних людей мистецтва, з якими пощастило спілкуватися героїні, про хвилюючу, трагічну любов Марії Башкирцевої та французького художника Бастьєна-Лепажа.
Чудова повість про цю неймовірну особистість. Читається на одному подиху. Вражає!
К.: Махаон-Україна, 1999. — 268 с. — ISBN 966-605-075-7
#2. Третя книжка з циклу «Стежками українців у світах» Олександра Балабки із повістю «Променад з мадемуазель Марі» та п’єсою «Сон Марії Башкирцевої». Книжку видано після подорожі до Ніцци, Канн і Мужена. Передмова у цьому виданні – Михайла Слабошпицького.
Письменник і мандрівник Олександр Балабко продовжує відкривати українські літературно-мистецькі столиці поза Україною. Слідом за Римом Гоголя і Капрі Коцюбинського в цій збірці постає французьке Блакитне узбережжя, «заримоване» з іменами Марії Башкирцевої й Володимира Винниченка. Саме в Ніцці Марія почала вести свій славнозвісний щоденник, робити перші кроки в малярстві. Читач здійснить прогулянку в часі разом з Марією Башкирцевою від Ніцци до полтавської Диканьки і навпаки (есей «Променад з мадемуазель Марі»), доторкнеться до таїн її особистості в п’єсі на дві дії «Сон Марії Башкирцевої».
Книжку ілюстровано оригінальними кольоровими і чорно-білими знімками О. Балабка, зробленими в Ніцці, Каннах і Мужені, репродукціями малярських робіт Башкирцевої й Винниченка.
Київ: Факт, 2007. — 192 с. — ISBN: 9789663592121
Цікавого читання!
Залиште відгук