8 грудня 2022 року в бібліотеці ім. М. Костомарова відбувся літературно-мистецький захід
«Світи Григорія Сковороди: культурно-філософський вимір»,
який організовано з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди
бібліотеками Централізованої бібліотечної системи Шевченківського району м. Києва.
Війна. Ковідове жахіття.
А він все мандрує розгойданим світом
Крізь часу повільні льоди,
людськими стежками ще він бурлакує,
здається митарства розтягнені всує
Предвічного Сковороди…
До нас нині сущих він близько й далеко.
Метуть заметілі, біснується спека,
Возносяться божі сади.
Та стільки у душах застиглої скверни,
пора позбирати розсипані зерна
Прарозуму Сковороди.»
Цим віршем Наталії Дзюбенко-Мейс зі збірки «Сковорода» ведучі програми Наталія Жаборовська та Валентина Захарченко-Бурцева розпочали подорож сторінками життя Григорія Сковороди.
Дитинство і юність Сковороди припали на час складних випробувань для його рідної України.
І хоч свої твори він почав писати вже в дорослому віці, та на виступ запросили сюди саме дитинство:
читачка бібліотеки ім. Олени Теліги Хаврел Владислава читає байку Григорія Сковороди «Голова й тулуб».
Вже спудеєм, окрім сопілки Григорій Сковорода опанував скрипку, гуслі, флейту та бандуру. Виконував народні твори і створював авторські. У ХХ столітті й у наш час відгомін сковородинської філософії звучить у музиці наших сучасників. Адже не випадково музика 1960-х позначена потужною хвилею національного необароко, де панують філософські теми і релігійно-духовні образи.
Пісню Григорія Сковороди «О, Жизнь безпечна» виконала завідувачка відділу музики Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Олена Кореняк.
І ось вже новий розділ земного життя Григорія Сковороди «Мандрівка в пошуку себе».
Про літературно-філософську спадщину Григорія Савича та свою колекцію нам розказала Тамара Сидоренко – заступника генерального директора з розвитку комунікацій Національного музею літератури України.
Одним з улюблених місць Григорія Сковороди стала Пан-Іванівка, нині Сковородинівка, – село його друга Андрія Ковалівського, де філософ знайшов свій останній спочинок. Садибу-музей Сковороди навесні цього року прицільно знищували російські агресори. Та дух його свободи – невловимий для світу. Віртуальну мандрівку Сковородинівкою підготувала Марина Божко, завідувачка Інформаційно-бібліографічного відділу ЦБС.
Хабарництво, лизоблюдство, власне кар’єризм були неприйнятними для Григорія Савича. Саме про вибір власної дороги у житті його знаменитий твір «Всякому городу нрав і права», який виконла Олена Кореняк.
На жаль, через відсутність зв’язку, не вдалось долучити до нашого заходу Олеся Донія, журналіста, політика, громадського та культурного діяча, голову мистецького об’єднання «Остання Барикада», голову Центру досліджень політичних цінностей.
Сковорода міг би бути модним і любленим у сучасні часи також: людина із західною освітою, «просунутий» дауншифтер, віруючий, але у власну філософську систему, палкий реформатор (освіти, системи віршування, способу життя) мандрівник і нонконформіст. І в часи великого болю й випробувань він звучить так само сучасно й актуально, як доказ виступ молодіжного гурту «Хештег ВІРШІ». Дмитро Ходаківський та Євген Храповницький виконали «Всякому городу нрав і права».
Актуальність вчення Григорія Сковороди в сьогоднішніх реаліях підтвердить відео-презентація «Григорій Савич Сковорода. Філософія серця» бібліотеки № 122 для дітей.
І от ми знову повернулися до витоків, до книжок:
«О бібліотеко ти моя вибрана!
О книжки, яких небагато людей читає!»
Тож годі говорити про Григорія Савича. Сковорода на часі – і його треба читати! Отож, пропонуємо вам для перегляду відео-презентацію заходів, що представлені в бібліотеках нашої ЦБС за 2022 рік вшанування пам’яті великого українського філософа, вчення якого про любов, свободу і життя зберігає актуальність через багато століть після смерті автора.
Залиште відгук