29 січня – це День Української Слави і Печалі.
29 січня 1918 року на полях Чернігівщини поблизу залізничної станції Крути відбувся бій, у якому український цвіт, юні герої протиставили мужність і силу духу російсько-більшовицькій орді, ницій і по-звірячому жорстокій.
У той час, коли більшовицька Росія сунула з півночі на упокорення щойно проголошеної самостійної Української держави і коли під Крутами розігравалась трагічна дія епопеї відродження України, мало хто звітував перед собою, який безсмертний акт історії звершився того дня. В ім’я найсвятішої любові до України, коли не було кому стати на захист кордонів молодої Держави, в бій пішла горстка гордих юнаків, щоби струснути совість Нації, совість всіх майбутніх поколінь, до того часу, доки не звершиться Ідеал, якому Вони віддали своє молоде життя.
Як тільки відійшла ординська навала, хоча й ненадовго, 19 березня1918 року до Києва прибув сумний поїзд. Україна відчула болючу рану. У тому поїзді були по-звірячому замордовані тіла 28 студентів Університету св. Володимира та Українського народного університету. Від залізничного вокзалу траурна процесія рушила до місця останнього спочинку героїв на Аскольдову могилу. Так народилась «друга – побіч Тарасової – свята могила над Дніпром».
Здобувши незалежність Українська держава повернула справжню Славу захисникам Києва. Неподалік станції, де відбувався бій у 1998 році було встановлено пам’ятний знак, а в серпні 2006 року урочисто відкрито монумент у вигляді червоної колони, яка є копією однієї з колон головного корпусу Київського університету ім. св. Володимира. Колону увінчує золотий тризуб.
Як і 100 років тому Аскольдова могила залишається місцем останнього спочинку Героїв війни за незалежність від того ж самого ворога.
Докладніше про події тих днів рекомендуємо переглянути документальні стрічки:
📽️ «Герої України. Крути. Перша Незалежність».
📽️ «Крути. Гостомельський рубіж».
Запрошуємо до читання!
Залиште відгук