Осінні календарні обряди — це яскравий приклад народної мудрості, любові до землі, природи та шанування традицій наших предків.
Саме цій темі було присвячене цікаве й пізнавальне заняття, яке відбулося в Бібліотеці на Дегтярівській 15 жовтня.
Особливою гостею заходу стала завідувачка відділу Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАНА України, кандидатка історичних наук, етнологиня – Галина Бондаренко, яка поділилася з присутніми глибокими знаннями про осінні звичаї та обряди українців. Вона розповіла про давні вірування, символіку осінніх свят, значення урожайних днів і традицій, що супроводжували перехід від літа до зими.
Осінь здавна була особливою порою в українській обрядовості. Саме восени припадає чимало православних і народних свят, сповнених глибокого змісту, віри й символіки. Під час зустрічі, присвяченої темі осінніх календарних обрядів, йшлося про їх походження, традиції та духовне значення в житті українців.
Присутні дізналися про давні звичаї, пов’язані з 1 вересня — святом преподобного Симеона, коли святкували «весілля комина», «весілля свічки». В будинку запалювали свічки, адже природне світло згасає, а людина запалює своє — символічне світло життя і праці.
Пані Галина розповіла й про свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, коли за народними віруваннями Господь «замикає землю на ключ» — змії, жаби та інші створіння ховаються на зимівлю, а змія, що вкусила людину, у покарання залишалась зимувати на землі. У давнину це свято було пов’язане з культом «повзунів» і мало глибоке символічне значення.
Особливе місце в осінньому циклі займає свято Покрови Пресвятої Богородиці — оберіг українського козацтва і свято жіночої обрядовості. Саме цього дня згадують чудесне заступництво Богородиці, яка в 911 році врятувала Константинополь від сарацинів, а пізніше стала покровителькою українських воїнів.
Не залишилися поза увагою і поминальні осінні обряди, а також давні жіночі зібрання — так звані «бабські складки», куди запрошували лише заміжніх жінок. Вони співали, танцювали, пригощали одна одну та ділилися життєвим досвідом. Саме жінкам належала особлива роль у збереженні обрядів і традицій.
Тепла й щира атмосфера зустрічі дозволила кожному відчути глибину народної культури і її мудрість, що передається з покоління в покоління. Ми слухали, затаївши подих, кожне слово відлунювало в серці. Кожен із нас подумки згадував своїх предків, їхню силу й мудрість. Дуже дякуємо п. Галині за зустріч і вже з нетерпінням чекаємо на наступну, щоб знову поринути у світ традицій і спогадів.
Слідкуйте за нашими анонсами!
Залиште відгук