В останню суботу листопада ми відзначаємо страшну сторінку в історії нашого народу – Голодомор 1932-1933 років, заподіяного насильницькою колективізацією, сталінською політикою розкуркулювання, хлібозаготівлями, «червоним терором». Ця трагедія забрала життя від 7 до 10 мільйонів наших земляків.
Цій скорботній даті присвячена виставка-пам’ять «І падав дзвін на цифрі 33».
Вона знайомить із жахливими фактами геноциду окупаційної влади проти українського народу,
що викликає співчуття, жаль, ненависть до катів.
Формується розуміння цінності свободи і незалежності, щоб ніколи не повторилися ті жахливі події.
І
сторія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам’ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.
Щоб у ранки і теплі й холодні
Не ішли шикуватись хрести,
Щоб не плакали душі голодні,
Свічку-пам’ять свою запали.
Залиште відгук