День Європи.  Рік Європи в Україні

Українки не тільки одні з найкрасивіших, але і наймудріших жінок – про це було добре відомо протягом багатьох століть. Кращі дочки нашої землі здавна входили до багатьох королівських династій і до сих пір шановані на своїй новій батьківщині.

 Єлизавета, Анастасія, Анна – доньки Ярослава Мудрого, королеви, завдяки яким Україна має спільну історію зі Швецією, Норвегією, Угорщиною, Францією та іншими європейськими країнами.

Фреска ХІ ст. у  Соборі Святої Софії у Києві.  Дочки Ярослава Мудрого.

Життєпис доньок Ярослава Мудрого – ніби красива казка.  Три сестри, три князівни, три красуні. Доньки володаря наймогутнішої  в Європі держави. До сестер посваталися чи не найдостойніші женихи – скандинавський   лицар, угорський принц та французький король. І кожному з них , як і ведеться в казці, вінценосний батько  зробив випробування, бажаючи, аби шлюбні союзи доньок були гідними його сили, багатства, мудрості…

Тож давайте зламаємо часовий бар’єр і спробуємо оживити цю давню добу, яка сприймається майже легендою.

Єлизавета Ярославна – королева  Норвегії та Данії                   

Єлизавета Ярославна

(близько 1025 —  після 1067 ) —

найстарша донька Великого князя

Київського Ярослава Мудрого

 

 

Норманські саги оповідають про службу сміливого полководця, поета, майбутнього короля Норвегії Гаральда Суворого при дворі Ярослава Мудрого і його любов до дочки князя – Єлизавети. Однак йому було відмовлено в сватанні як чужоземцеві, що «не має держави для управління» та «багатства для викупу нареченої». Тоді Гаральд вирушив до Константинополя, де на службі в імператора здобув собі славу і багатство. В цей період, сумуючи за коханою, він написав 16 балад, відомих як «Станси Гаральда на честь Єлизавети Ярославни». Кожен вірш, що описує звитяги лицаря, закінчується строфою: «А проте дівчина з руської країни, Що в короні сяє, Мене не приймає…»

Гарольд

Пісня про «руську дівчину з золотою гривою»

Past Sicily’s wide plains we flew,

A dauntless, never-wearied crew;

Our viking steed rushed through the sea,

As viking-like fast, fast sailed we.

Never, I think, along this shore

Did Norsemen ever sail before;

Yet to the Rus’ queen, I fear,

My gold-adorned, I am not dear.

Край Сицилії далекої

Наш кораблик пролітав,

В пишних строях ми на покладі

Поставали, як і слід.

Живо біг носатий човен наш,

Гордий, що героїв ніс…

Гей, в кого не мужня душа,

Не посмів би плавать там.

А проте дівчина з Руської країни,

Що в короні сяє, мене не приймає…

Знаю вісім штук: умію я

Вірші голосні складать,

Їздить на коні прудкому, як змія,

Плавать в пінявих валах

І на лижвах по снігу шмиглять,

Списом в оленя кидать,

Веслувать, як досвідний гребець,

Мечем, луком воювать.

А проте дівчина з руської країни,

Що в короні сяє, мене не приймає.

                                                                                              Переклад Івана Франка

Повернувся Гаральд на Русь через десять років. Останньою гідною його перемогою в очах Ярослава було виборення  права на законний королівський престол. Це й визначило його  політичний інтерес до постаті Гарольда і він дав свою батьківську згоду на шлюб. 1044 року в Києві відбулося весілля Гаральда і Єлизавети. Уславлений король Норвегії  Гаральд ІІІ Сігурдссон  у 1046 році урочисто відбув на батьківщину з молодою дружиною.

Єлизавета  була грамотною і добре освіченою. Вона читала на кирилиці і глаголиці, прекрасно володіла кількома мовами, знала математику і богослов’я.

У  шлюбі подружжя прожило двадцять років , мало  двох дочок – Марію та Інгігерду (майбутню королеву Данії, дружину короля Олафа І Свейнссона).

 

 

 

 

Муза норвезького короля Єлизавета.

 

 

 

 

 

Гарольд скінчив своє життя так само героїчно, як і провів його, – 1066 року поклав свою буйну голову в Англії , у битві  при Стамфордбриджі.

Битва під Фулфордом між армією короля Норвегії Гаральда Суворого і північноанглійським ополченням, 1066 рік.
Мініатюра з рукопису Матвія Паризького «Життя Святого Едуарда Сповідника», 13 століття.
Джерело: Cambridge Digital Library

Саги оповідають, що в той самий день і час, коли в Англії загинув Гаральд, раптово померла його дочка Марія. Існує версія, що у 1067 р. Єлизавета вдруге вийшла заміж за данського короля Свена II Естрідсена, залишившись до кінця життя  королевою Данії.

Анастасія Ярославна – королева Угорщини

Анастасія Ярославна

(бл. 1028 — після 1074)

середня  донька

Великого князя Київського

Ярослава Мудрого

 У 1046 р. Анастасія, середня дочка Ярослава Мудрого, була видана заміж за Андрія (Андраша) І – угорського короля. Завдяки цьому шлюбу, король Андрій ствердив свої позиції на угорському троні. Королева Анастасія по смерті свого чоловіка відігравала помітну роль у державних справах, зокрема допомагала здобути трон та ствердитися на престолі своєму сину Шоломону. Вдруге вийшовши заміж, вона залишилася регентшою.

З іменем Анастасії пов’язують заснування монастирів у Вишеграді та Пормові, а також вона сприяла заснуванню монастиря на Чернечій горі в Закарпатті. Ймовірно, багато ченців прибуло сюди разом з Анастасією з Русі. Після смерті Андраша й воцаріння на престолі його брата Бели I Анастасія вимушена була жити у вигнанні аж до своєї смерті. За переказами, померла Анастасія в монастирі Адмунт в Австрії.

У 1857 р. угорський художник Орлаї  Шома написав картину, присвячену королеві Анастасії в жанрі історичного живопису. На картині автор зобразив епізод, коли королева-мати проганяє свого сина з Угорського престолу. Було відомо, що Шоломон, посварившись зі своїми двоюрідними братами, розірвав існуючі мирні угоди. Цим вигнанням королева Анастасія підкреслювала важливість  інтересів держави й родини над особистою вигодою.

 

 

 

Пам’ятник королю Андрашу

та  королеві Анастасії.   

Угорщина.  Берег озера Балатон.

 

 

 

 

 

 

 

Про Анастасію Ярославну залишилося  мало історичних посилань,   лише статті «Анастасія Ярославна, королева Угорщини» (Штернберг, 1984) та «Російсько-угорські відносини другої третини XI ст.» (Юрасов, 2002). Згадування імені Анастасії як королеви знаходимо у «Польській історії» Яна Длугоша (XV ст.) В інших джерелах дружина угорського короля Андраша І  згадується лише як руська княжна.

 

Дорогі друзі! По закінченню карантину  запрошуємо вас до читальної зали ЦРБ  ім. Є. Плужника ( Прорізна, 15) 

переглянути книжкову виставку

«Ярославни – Європейські королеви».

До зустрічі! Будьте здорові!

                                                                                                        Матеріал підготувала Чеховська Т.