Андріївський узвіз для всіх нас сакральне місце. Воно надихає, збуджує фантазію, заспокоює. Звичайно, час і ми, люди, вже не раз ганьбили цю вулицю потворними забудовами, знесенням старих будинків, вирубкою дерев. Але він живе і не припиняє дивувати нас своєю чарівністю.
Цього разу на нашій зустрічі в бібліотеці №101 – пункт видачі ми згадували людей, що жили чи вчились, чи ходили в гості до тих, хто жив у будинках на Андріівському.
Скільки непересічних, талановитих людей так чи інакше були пов’язані з нею! Згадали Ярослава Івашкевича, що заходив до свого дяді в будинок №9, а може колись з ним там бував і його друг Юрій Миклухо-Маклай? В будинку поряд з узвозом на Десятинній, в салоні Зеленської хто тільки не бував: О.Вертинський, О.Естер, К.Малевич і молодий Рильський.
Поруч у будинку №12 не раз виконував свої романси М.Харито і лунало через відкриті вікна: “Отцвели уж давно хризантемы в саду…” Мабуть, чули його і мешканці будинку поряд на Десятинній. Хто тільки не жив на Десятинній №14: М.Костомаров напередодні свого весілля був заарештований саме тут, Врубель, закоханий в наше місто і пані Е.Прахову писав свої картини, а згодом і сама Емілія зняла помешкання де колись жив художник. Певно біля відкритого вікна вона перечитувала листи від нього.
Говорили ми довго і багато кого згадали ще. Вирішили, почати наші майбутні подорожі саме з Анріївського узвозу, Десятинної.
Мріяти не заборонити!
Залиште відгук