Бібліотека ім. Ошера Шварцмана з минулого року долучилась до реалізації проєкту Музею Шолом-Алейхема (філія Музею історії міста Києва) «Натхненні Києвом», який розповідає про діячів минулого і сьогодення у різних сферах діяльності, але так чи інакше пов’язаних із столицею України. Черговим гостем програми став меценат, художник і громадський діяч Альберт-Лейзер Фельдман, чия виставка робіт «Обереги нашої пам’яті» майже місяць експонувалась в бібліотеці. А з нагоди Дня Києва 25 травня було організовано творчу зустріч і з самим автором – людиною непересічною, багатогранною й неймовірно цікавою.
Що не увійшло до тем зустрічі, то це біографічні дані. Для усіх охочих повідомимо, що пан Альберт-Лейзер народився в російській Пермі, з початку 90-х років минулого століття переїхав з батьками до Ізраїлю. А у 2000-х потрапив до України, до Києва і фактично тут і залишився, закохавшись в наше місто, віддаючи всі свої сили розвитку нашої країни. До честі гостя, який залишається громадянином Ізраїлю, слід зазначити, що Він намагається вивчити українську, часто вставляє у промовах українські слова та вирази, але ще не настільки володіє, щоб вільно спілкуватись. Будучи перфекціоністом у всьому суржиком принципово не хоче.
Та й майже весь свій час зараз приділяє допомозі України, і перша ж тема одразу зачепила питання реабілітації українських військових, чим займається створена Фельдманом, який є психологом за фахом, та його колегами Ізраїльська медична місія в Україні. Співпраця з військовими шпиталями, пошук фахівців у різних сферах медицини, обладнання, безпосередня робота з постраждалими і пораненими – лише невеличкий пласт його роботи.
Серед іншої благодійної діяльності, про яку розповідав Альберт-Лейзер, – створення у Києві Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр (чи слід ще раз нагадувати, що прем’єр-міністерка Ізраїлю народилась у Києві?) та платформи Форум добрих справ, які заохочують громадян України до благодійництва, волонтерства та підтримують такі ініціативи.
Фельдман – ще й неймовірно творча особистість. Мабуть, для завідувачки Музеєм Шолом-Алейхема Ірини Климової, яка вела цю зустріч, саме така грань таланту гостя найпривабливіша: присутні дізнались й про письменницьку, й про художню діяльність Альберта-Лейзера. Та ще й почули невеличку суперечку між ним та Іриною Борисівною, що саме вважати можна єврейським мистецтвом!
А ще пан Фельдман – колекціонер, і ця грань життя сприяє підтримці ним лялькарів, які, зокрема, працюють над єврейськими сюжетами, заохочує авторів цим займатись навіть в умовах війни. Так у Музеї Шолом-Алейхема створено справжній єврейський штетл – мініатюрне містечко, сповнене не менш маленькими мешканцями. А ще проводяться конкурси єврейської ляльки.
Ось так неквапно йшло спілкування до свого завершення, аж поки гість не приніс до зали свого маленького вихованця – шпіца Ясика, покинутого в одному із притулків втікачами від війни… Це маленьке пухнасте диво одразу забрало на себе всю увагу, тож зустріч завершилась сама собою, без звичних слів подяки, розшаркувань та іншого пафосу. Та хіба це головне?
Важливіше, що є такі особистості як Альберт-Лейзер Фельдман, хто, любить Київ, Україну та робить для них все можливе, навіть у такі скрутні часи.
Залиште відгук