Щороку у березні ми згадуємо Великого Кобзаря та Пророка Тараса Григоровича Шевченка, і щороку дізнаємось про нього щось нове, або ж згадуємо призабуте, або раптом по-справжньому розуміємо те, що здавалося давно відомим.
На черговому засіданні Розмовного клубу, що діє в бібліотеці ім. І. Котляревського, його учасники говорили про заслання Шевченка, про його участь в Аральській експедиції, під час якої він малював природу, людей, стародавні руїни, тобто фактично став одним з перших археологів і етнографів на території Казахстану. Там він створив понад 150 акварелей і малюнків, серед яких – краєвиди, побутові сцени з життя казахів, стародавні пам’ятки, сцени з життя експедиції… Читачі переглянули фотографії Шевченка – їх було лише 11, з них збереглось 10, і всі вони зроблені в останні роки життя поета в різних фотоательє. Трохи поговорили про останнє кохання та мрії, які не були втілені. І, звісно, вірші, вірші, вірші – вони кожного разу розкривають нам різні, не помічені раніше символи та сенси, над якими нам ще належить багато думати…
До засідань розмовного клубу української мови «Слово до слова», що працює в бібліотеці на Сирці, можна долучитися щосереди з 11 години.
Детальніше про цей та інші заходи бібліотеки можна дізнатися тут:
Залиште відгук