Дмитро Омелянович Луценко – видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик, лауреат Шевченківської премії за цілий ряд пісень, в тому числі і за «Києве мій». 15 жовтня ми відзначаємо 100-річчя від дня його народження.
Секрет Дмитра Омеляновича криється у світлі того домашнього вогнища, в якому причащалася його юна душа, в маминій пісні і батьковій праці, в благословенні білої вишні, яка від колиски навчила дитину дивитися на людей і на зорі через свій пречистий цвіт. І така ж свята, як вишня, стоїть у Березовій Рудці біла хата, де народився поет, це велике українське диво, яке виростило націю. «Хата моя, біла хата» – це символ України, і Україні, як і матері, поет віддає найкращі свої почуття. Поезія Дмитра Луценка близька кожному, тому й полюбилася людям. Вона ж бо про любов, отчу землю, вірність, про те, чим живе людина.
І сьогодні, в ювілей поета, в нашій бібліотеці проходили поетичні читання віршів Дмитра Луценка
«Усе любов’ю зміряне до дна».
Учасниками їх були і юні читачі, і їх батьки, адже у вихідні дні до нас зазвичай ідуть сім’ями.
Читачі були приємно здивовані тому факту, що вони знають вірші, співають вдома пісні, але тільки сьогодні дізналися, що їх автор Дмитро Луценко. Згадали «Хата моя, біла хата», «Києве мій», «Осіннє золото», «Як я люблю тебе», «Мамина вишня». А одна читачка сказала, що її дідусь був особисто знайомий з поетом, розповідав про нього.
Всі відчули, що коли слухаєш цю поезію, пісні, світліють очі, теплішає на душі, піднімається настрій, серце наповнюється любов’ю.
Залиште відгук