Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки.
Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Ця виставка присвячена трагічній події в нашій історіі – Голодомору .
Жертви Голодомору обчислюються мільйонами. Щоденно від голоду гинули десятки тисяч ні в чому невинних людей .
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств .
Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР.
За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.
Традицію запалювати свічки у вікні своїх будинків, так звану акцію «Свічка у вікні», запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс.
Свічка-пам’ять
Знов прокинулись ранки холодні.
Дощ хрестами в сніжинках застиг.
Поминаючи мертвих сьогодні,
Ми рятуєм майбутнє живих.
День жалю… День скорботи, печалі
Запалив нашу пам’ять. Свічки –
Це ті душі, листочки опалі,
Хто став тінню в голодні роки…
(Наталія Погребняк)
Залиште відгук