У бібліотеці ім. С. Васильченка для дітей з учнями старших класів відбувся мовознавчий турнір «По-своєму кожна пташина співає, по-своєму кожен народ розмовляє».
Як чудово, коли народ зберігає свою мову! Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує і народ. У різних куточках світу.
І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй землі, в час, коли постала вимріяна Шевченком незалежна Україна, в час, коли ми маємо здійснювати мрію Кобзаря — об’єднатися в одну велику сім’ю, ім’я якій — українська нація, все ще зрікаємося мови наших пращурів, а значить і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці Павла Глазового «Кухлик», яку сьогодні прослухали учні.
Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина», який також був прочитаний на зустрічі. Дякуємо нашим читачам, які із задоволенням брали активну участь у нашому мовознавчому турнірі та цитували українських письменників. Маємо надію, що посіяне зерно все ж проросте!
Залиште відгук