До Всесвітнього дня вітру, бібліотека ім. М. Костомарова підготувала майстер-клас «Диво вітер».
Нарешті настало довгоочікуване літо з його теплими і сонячними днями! Та спекотні дні, на жаль, не легко переносити. І ось тут нам на допомогу приходить вітерець. Цього місяця він «іменинник». З 2009 року у багатьох країнах світу 15 червня відзначають Всесвітній день вітру. Це оригінальне свято було запроваджено з ініціативи Ради з енергії вітрів і Європейської асоціації вітроенергетики, задля найбільш всеосяжної пропаганди екологічно чистого й відновлювального джерела енергії – вітру.
Вітер – явище природи, що постійно нас оточує. Метеорологи розрізняють вітри за: силою, напрямком, тривалістю. Короткі та водночас сильні вітри (кілька секунд) їх називають – поривами. Сильні вітри тривалістю близько 1 хвилини – шквали. Триваліші вітри залежно від сили мають такі назви: бриз, буря, шторм, ураган, тайфун. Наприклад, глобальні вітри, спричинені сезонними коливаннями температури, – мусони (тривають кілька місяців).
Вітер завжди був невід’ємною частиною життя людей. Тому, люди намагалися підкорити вітер, поставити його собі на службу. Однією з таких вдалих спроб стало винайдення вітряних млинів.
В Україну млини прийшли до нас з Європи. Вітряки створювали особливий колорит українського села, польових доріг: біля них подорожні відпочивали, по них вимірювали відстань. Перші згадки про млини припадають на добу Гетьманщини. Найбільша кількість млинів перебувала у власності великих землевласників. До речі, Ярема Вишневецький мав більше 420 млинових кіл. Пік вітряних млинів в Україні прийшовся на 1910-1920-і рр. У той час тільки в Київській губерній – нинішні Київська, Черкаська, частини Вінницької та Житомирської областей, налічували понад 25 тисяч вітряків. Але, електрифікація остаточно витіснила вітряки і перевела їх у розряд «неперспективних».На сьогоднішній день кожен млин – то пам’ятка архітектури та частинка історії нашої країни. І тим, хто бажає долучитися до тієї історії не потрібно довго шукати. Чудовий музей архітектури і побуту у Пирогово представляє цілу групу аутентичних вітряних млинів, перевезених з різних областей країни. Парк «Мамаєва Слобода» також пишається вітряком козацької доби. А громада с. Пустовіти Київської області відреставрувала вітряк, що залишився ще з дореволюційних часів.
Вітряк Кузьми Дриги довго стояв занедбаним
Після реставрації за кошти місцевих підприємців
Позитивний вплив вітру на життєдіяльність людини: – завдяки вітрильним суднам, що рухалися за допомогою вітру, з’явилася змога перетинати моря й океани; – повітряні кулі, що також рухаються за допомогою вітру, зробили можливими повітряні подорожі;- сучасні літаки використовують вітер для збільшення підйомної сили та економії пального. Вітер став нам помічником і у розвагах: запуск повітряного змія та перегони на вітрильних яхтах, кайт-серфінг. Дельтапланеризм неможливі без сильного, свіжого, незборимого вітру.
Але й існує негативний вплив вітру: сильний вітер поширює пожежу ( Австралія), літак може втратити контроль над польотом. Будівництво вітряків, їх роботу оспівано в піснях, легендах, переказах.
Вітряки часто зображували у своїх творах художники.
Тож, сьогодні ми пропонуємо вам поринути у світ творчості й фантазії, та зробити на свій смак та уподобання будь-які вироби, які пов’язані з вітром.
Це: повітряний змій, вітрячки, млин для відтворення життя та побуту наших предків.
Як завжди використовується матеріал, який є під рукою (папір, використані паперові пляшечки від молочних продуктів, сірники, макарони, горіхова шкаралупа, клей і т.п.).
Бажаємо наснаги та гарного настрою!
Залиште відгук